Те саме літнє читання, якого я потребувала! Вайб відпустки, але й з сімейними драмами!
Нора Стівенс — літературна агентка, яку за спиною називають "акулою", бо вона робить усе, щоб її клієнти мали найкращих редакторів та співпрацювали з найкращими видавництвами. Вона принципова, завжди пунктуальна та ніколи не бере відпустку.

"— Ми зустрічалися лише чотири місяці. Нічого серйозного.
— Ти не вмієш зустрічатись інакше, ніж серйозно. Якщо з кимось доходить до третього побачення, це означає, що він задовольняє кількасот критеріїв. Коли ти знаєш групу крові партнера —це вже не зустрічі без зобов'язань.
—Я не знаю їхніх груп крові. Мені потрібні тільки повна кредитна історія, довідка про психічне здоров'я та обітниця на крові."

Нора має лише одну слабкість — це її молодша сестра Ліббі (її вік не вказаний, але вже має 2 дітей, вагітна 3-тьою). Ліббі робить чек-лист справ, які вони мають виконати в маленькому містечку Саншайн-Фоллз (місто, де відбувалися події найпопулярнішої книги клієнтки Нори). І, звісно, благає Нору взяти відпустку на 3 тижні, аби передихнýти.

Важливе уточнення: матір дівчат померла дуже рано, тому Нора ще у підлітковому віці мусила взяти на себе піклування про Ліббі. Хоч і минуло багато часу, Нора досі відчуває себе відповідальною за Ліббі. Це відіграло вирішальну роль, коли Нора погодилась на відпустку, бо помітила як Ліббі втомилася від материнства.

Вже на 2гий день свого відпочинку в Саншайн-Фоллзі Нора зустрічає свого недруга — Чарлі Ластру. Він літературний редактор, який відмовився братися за книжку, яка згодом стала бестселером.

Чарлі — типовий букотун, хоч і 1000% грін-флег, рівня "хто це з тобою зробив" (...якби це був відгук на фентезі).

Протягом історії Нора дуже часто випадково натраплятиме на Чарлі, бо містечко як-не-як маленьке. Їхні переписки та діалоги наповнені сарказмом та дотепністю.

Однією з центральних тем є ностальгія та спогади про матір та подальше життя без неї: хоч вони й жили в бідності та ледве зводили кінці з кінцями, ці спогади наповнені любов'ю та теплом + вони будуть розгортатися в Нью-Йорку, тому ДИСКЛЕЙМЕР: ця історія може закохати вас у бурхливе міське життя!

Загалом, ця книга змусила пережити увесь спектр емоцій — гигикання над діалогами Нори та Чарлі, пізніше — драма у їх стосунках; сум від спогадів про депресію сестер після смерті матері; спокій Саншайн-Фоллза, неспокій Нью-Йорка; а в кінці — хеппі енд🎉

А ще головна героїня зростом 180 см. Вау!!! Це що – інклюзія???🤩🤩🤩🤩

Коли я брала до рук цю книгу, то одночасно нічого особливого від неї не очікувала (це ж ромком) і очікувала забагато (це ж Книголюби!). Можливо, така дуальність очікувань і привела до неоднозначних вражень — щось на межі захвату і скептичного невдоволення, метеликів у животі та закатаних очей.
Тож, історія вестиметься про Нору Стівенс — літературну агентку, кар'єристку та, перш за все, чудову сестру. Навіть не так, чудову СЕСТРУ, а потім уже все інше) Головна героїня присвячує усю себе тому, щоб Ліббі — власне, молодша сестра — мала усе, що їй тільки може бути потрібним, а також те, що не дуже то й треба. Через що Нора і відкладає усі свої справи на потім та полишає улюблений мегаполіс, коли вагітна третьою дитиною та нетипово похмура молодша сестра просить її поїхати разом на місяць у відпустку до невеличкого містечка. Спочатку головна героїня лише вдає задоволення від такого типу відпочинку, розриваючись між забаганками сестри та віддаленою роботою, доки не натикається у кав'ярні на людину, яку найменше очікувала тут побачити — Чарлі Ластру, редактора, із яким у неї колись так і не склалася ані комунікація, ані співпраця. На перший погляд, ситуація не з приємних, на другий також, але інколи справді варто придивитися уважніше.
Із переваг тексту одразу хочеться виділити героїв — вони яскраві та глибокі, і як би в тексті не висміювалася клішованість їхніх типажів (самими ж персонажами), банальними їх назвати у мене язик не повернеться. Авторка майстерно прописує бекграунд кожного, який залишає видимі відбитки на їхніх теперішніх характерах та світоглядах.
У підсумку скажу так: ця книга виявилася напрочуд вдалою — достатньо глибокою, аби торкнутися важливих тем, і водночас достатньо легкою, щоб не перевантажувати. Так, часом драма могла здаватися трохи перебільшеною, а емоції персонажів — надто загостреними, але це жодним чином не зіпсувало загального враження. Навпаки — я щиро насолоджувалася читанням. Атмосферу авторка передала блискуче, а хімія між героями — взагалі окрема тема: настільки відчутна, що іноді доводилося відкладати книжку, щоб просто дати собі трохи пропищатися від емоцій.
Окрема подяка — за книжкову складову: тема літератури тут є не просто фоном, а органічною частиною сюжету, що пронизує його наскрізно. Для мене — це ідеальне літнє читання: для відпустки, для вихідного, та й просто для того, щоб трохи вирватися з реальності. А ще великий плюс у тому, що цю історію можна радити як молодшим (але 18+), так і старшим читачкам — сюжет достатньо багатошаровий, щоб зачепити й тих, хто читає ромкоми заради розваги, і тих, хто шукає у них щось трохи більше.
Це та книга, яка навряд чи переверне світ, але точно зробить один-єдиний вечір трохи затишнішим. А іноді — саме це і потрібно.