Попри те, що і Шеннон і Джонні навчаються у старшій школі, йому 17 років, а їй 15 на початку книги і 16 в кінці, вони абсолютно неймовірно не на свій вік (на мою думку) проявляють свої почуття та говорять про них. Не всі дорослі іноді можуть відкрито поговорити про проблеми у стосунках або ж налаштуватися на розмову, яка підштовхнула б їх до початку взаємин, тоді як Шеннон і Джонні ставляться одне до одного з абсолютною повагою протягом всієї книжки. Їм важко говорити про свої почуття, вони вперше у житті закохуються, але ставляться одне до одного з неймовірною повагою, зберігаючи секрети одне одного, не порушуючи особистих кордонів одне одного. Навіть коли у Шеннон буває жосткий стрес або паніка від однієї думки про повернення додому де її б’ють, Джонні одразу цікавиться її станом, пропонує різні рішення ситуації і тд. Він іде на діалог добровільно, що і розвиває їхні стосунки. Вона ж, зберігає його секрети і цікавиться ним як людиною, а не гравцем регбі. Тому ця книжка ідеально підійде під запит про підліткові стосунки, але без крінжа, а з відкритіст та готовністю іти на діалоги та компроміси, готовністю дійсно довіряти одне одному.

Починаю рік з фанфіка на 800 сторінок🎉
Але насправді я вже читала дилогію, коли мені було 17. Перечитуючи, я дещо крінжую, але всеодно обожнюю цю історію🙂‍↕️

Сюжет:
Шенон 15 років, і вже з молодшої школи її жостко булили в школі. Після чергового інциденту, де її старший брат за неї впрягся та побив нападників, мама забрала Шенон із державної школи в приватну.

Джоні 17 років, він капітан шкільної команди з реґбі, а також — учасник національної команди Ірландії в категорії "молодше 18". Все його життя крутиться навколо реґбі: щоденні тренування, вживання їжі кожні 2 години, 4500 калорій на день тощо. Він не відволікається на тусовки або дівчат (з ними у Джоні суто тілесні стосунки).

Повертаємося до Шенон. В перший день у приватній школі їй у голову прилітає м'яч для реґбі. Хто ще, окрім Джоні, міг його кинути?😏 він відносить її на руках до медсестри, у них зав'язується розмова... і він розуміє, що вона особлива.
Ще важливий пунктік — коли Шенон повалили м'ячем, у неї задерлася спідниця, тому вся команда почала реготіти. Вже пізніше Джоні пояснив команді, що, якщо хтось комусь про це розповість, у них будуть проблеми з самим Джоні (і вони були🔥💃).

Окрім того, що Джоні — найбажаніший хлопець у школі, так він ще й турботливий, порядний та ніжний... тож Шенон теж закохалася.

Паралельно з цим, ми спостерігаємо, як головні герої борються зі своїми демонами:
🧒 Джоні не дочекався, поки його післяопераційна травма повністю загоїться. Повернувся на поле заради своєї кар'єри і грає через біль. Якщо хтось дізнається — його відсторонять від тренувань.
👧 Шенон боїться знаходитися у власному домі, адже її батько алкоголік та аб'юзер. Вона єдина донька (має 5 братів), тому батько називає її шлюхою. Шенон часто має синці, але не завжди може їх приховати (тут буде 5-6 розмов who did this to you, а це вже вагома причина прочитати цю книжку🙂‍↕️🙂‍↕️🙂‍↕️).

Протягом усієї історії і Шенон, і Джоні намагаються заперечувати свої почуття та залишитись друзями, але всеодно доля їх приводить один до одного.

Загалом, через стосунки героїв я буквально відчувала метелики в животі та гигикала. Було дуже легко співпереживати їм.