Зимові сестри. Жолан Бертран

Були собі дві сестри: Старша — сувора зима з морозами й завірюхами та Молодша — м'яка зима з розвагами, ярмарками та святами.

Багато років тому Молодша зникла, і відтоді мешканцям Імлистого селища несолодко ведеться. Ще й тролі почали красти в них речі — і не будь-які, а найдорожчі серцю.

Альфредів дядечко Раґнар зголошується вирушити на пошук тролів. Він один із найкращих мисливців у селищі, то чому ж хлопцеві так тривожно на душі? Раптом віщунка шепче Альфредові на вухо: "Якщо він піде сам, його вже ніхто й ніколи більше не побачить". Тож десятирічний бешкетник вирушає назирці за дядьком у ліс, де виє крижана хуртовина...

Жолан Бертран народився одного літнього дня 1994 року. Батьки назвали його жіночим іменем грецького походження, що означає "свіжа травичка", й оточили любов'ю та книжками.

Однак — так само, як і Раґнар, — Жолан так і не знайшов собі місця серед войовничих дівчат. Одного дня він оголосив усім мешканцям селища, що насправді був чоловіком, і взяв собі нове ім'я, що його носив один вікінг з дитячих казок. Він облишив обладунки і взявся за перо, а коли не пише історій, то вештається світом зі старим рюкзаком на спині.