Якщо хочете знатно зламати собі мозок і випробувати свої детективні здібності - вам однозначно потрібен цикл книжок про юристів Йоанну Хилку та Кордіана Оринського. Бо тут з головою вистачає і пригод, і загадок, і емоцій. "Зникнення" - друга книга циклу, яка розповідає про нову справу в юридичній практиці напарників.

Маленька дитина зникає посеред ночі з заміського будинку. Немає жодних слідів викрадення або навіть зламу замків. Єдині свідки - батьки дівчинки, які, що очевидно, одразу стають першими підозрюваними. Справа складна, якщо виходити з судження, що вони і справді винні, і Кордіан вперше стикається з думкою, що захищає справжніх злочинців. Проте, чим далі, тим більше жахливих і брудних подробиць з життя родини виповзає назовні. Давні зв'язки, забуті кримінальні справи і конфлікти змушують Хилку і Кордіана самим вдатися до порушення закону, і це загрожує обом, як мінімум, довічним позбавленням кар'єри, а може і тюремним терміном. Тамуємо подих і читаємо!

Як і в першій книзі, абсолютно неперевершена Хилка, з усією її різкістю, нецензурною лексикою і замашками далекобійника. Місцями в цій книзі вона надзвичайно бісяча, але все одно настільки приваблива і викликає абсолютно щиру симпатію. Кордіан в цій частині постає трохи інакшим. Вже не настільки несміливим стажером, яким був в першій книзі. Він стає і більш розкутим, більш впевненим, навіть відчайдушним в якомусь сенсі. І їхні взаємостосунки з Йоанною - це взагалі полум'я. Ці всі напівнатяки, постійне зближення і віддалення - це щось круте, дуже цікаво спостерігати за розвитком їхніх відносин.

Сюжет, знову ж таки, дуже хитро закручений. В якийсь момент мені здалося, що я вже геть нічого не розумію, але все склалося в картинку доволі швидко і логічно. Єдине, що дратує - зовсім іноді картонні фразочки, які говорять персонажі. Але, певним чином, це вже стало якоюсь фішечкою письменника, яка додає романам цікавості