Зневіра. Муки байдужості. Серджіо Бенвенуто

Це вдумливий погляд на історію меланхолії, починаючи із Середньовіччя і до наших днів; спроба описати ті значення і природу, які різні епохи приписували «депресії», її причинам та наслідкам, адже вони не завжди розумілися однаково.
Зневіра – це не тільки меланхолія, а ще й смуток, відчай, тривога, байдужість, нудьга і насамперед – депресія. Визначення зневіри спершу виникло як один зі смертних гріхів у релігійному розумінні, а от у сучасному, мирському баченні вона перетворилася на психічний розлад. Яким чином описувався цей стан душі у різні періоди розвитку західноєвропейського суспільства? Від зневіри середньовічного ченця до спліну денді Бодлера, від романтичної меланхолії Леопарді до нудьги та байдужого ставлення до життя таких героїв російської класики як Обломов або антигероїв Чехова, від екзистенційної тривоги Гайдеггера, Сартра, Камю до темної, загрозливої порожнечі хворого на депресію наших днів, який потребує допомоги психоаналітиків та психотропних засобів.