Зізнаюсь, купила цю збірку переважно через щоденник та інформацію про Антонича, яку обіцяла анотація. Бо я знала лише, що це український поет лемківського походження і все.
Як же цікаво було дізнатись про феномен цього українського поета, драматурга, перекладача, філософа та починаючого прозаїка.

Попри те, що мені довелося двічі перечитати словничок в кінці книги і весь час гуглити, мені неймовірно сподобалось це читання. Я читала вголос вірші, деякі з яких можуть слугувати скоромовками дикторам, а коломийку навіть проспівала.
Я поки зашпорталась об деякі вірші, бо чим довший він, тим більш складний і філософський у нього сенс. В деяких збірках (а я нагадаю, що у цьому виданні їх кілька) поет грався зі стилями, розмірами, темами. Та мені довелось кілька разів перечитати пояснення компетентних людей (і словничок в кінці книги), щоб зрозуміти сенс деяких віршів.

Дуже цікаво, що коли Павличко упорядкував і видав вперше у підрадянській Україні поезію Антонича, то виник такий резонанс серед літераторів, що збірку вилучили, хоча й самі не зрозуміли що сталось. Адже видання добряче цензоронули, не було нічого, чим "грішили" тоді шістдесятники. Та мистецькі кола як струмом пройняло.

І навіть я, далека від поезії людина, просто вражена багатогранністю інтересів автора: від місцевої міфології до широких історичних контекстів, від біблійних мотивів до видатних своїх поетів-попередників, від філософії до приземлених життєвих моментів. Багатство мови, зворотів, тем і сенсів просто вражає.

Навіщо вам ця книга:
✅️прямо в ній ви познайомитесь не лише з доробком автора, а й із ним самим (очима його близьких, друзів, дослідників)
✅️прочитаєте поезію різноманітну у своїх розмірах і тематиці, але єдино глибоку та вражаючу
✅️познайомитесь трішки із лемківським колоритом, міфологією
✅️переповнитесь гордістю за українського поета світового рівня, що вражав багатством метафор та гуманністю.
✅️прокачаєте дикцію, читаючи вірші вголос

Як же шкода, що хвороба забрала Антонича так рано, він помер у віці 27ми років. Хоча й залишив по собі значний доробок, писав як божевільний, першим що робив зранку - записував вірші, які наснились. Казав, що часом йому ніби хтось нашіптує текст, він просто записує.
Та всеодно невимовно жаль, що по українським митцям пройшлися як не колонізатори, то негаразди зі здоров'ям підкосили.