Одна з найгірших книг, що я читала.

Дуже багато всього, дуже багато персонажів, подій, злочинів. Я в кінці книги просто не могла згадати хто вони всі, та що шукають. Жоден персонаж не був глибоким та не викликав почуттів. Глибини в цьому романі немає, дуже поверхнево та нецікаво. До чого там вовк взагалі незрозуміло, якщо його прибрати сюжет не міняється аж ніяк.

Окрім гарного опису природу та місць України в цій книзі немає нічого, я ледве її осилила і після неї залишився неприємний після смак, хочу гарні та глибокі детективи та трилери дуже люблю.

Ця книжка мене спантеличила, бо я досі не можу визначити: сподобалась вона мені чи ні. Варто зауважити, що я геть не вибагливий читач, точніше не прискіпливий.

У цій книзі було все: вбивства, привиди, таємничі скарби, китайці-мільярдери, погоні, розслідування, приручений вовк, легенда (чи не легенда?) про Софью Кнауф. Легенди теж були, про кривавий місяць. Словом, дуже-дуже-дуже багато всього. Я зі своєю ультраслабкою концентрацію прям боялась, що заглублюсь в усіх персонажах, їхніх історіях та в усій динаміці подій. Але, насправді, книжку мені доволі цікаво було читати: йшла вона легко, було відчуття «що буде далі?» та пару сюжетних поворотів неочікуваних також були присутні.

Спочатку я почала перераховувати персонажів, але їх дійсно дуже багато, тому ось три основних:
Данило- охоронець, який працює у фірмі «Тигр» і живе в Кременчуці. З нього починається сама історія, а саме з того, як він біжить за крадієм золота і кричить, щоб того зупинили.
Олег- колишній викладач, переїхав до Сум до свого друга Льохи-вовчатника (хто знається на вовках), щоб збіжать від депресії і побути на природі.
Софія- панянка, яка починає співпрацювати з Данилом, але для особистих цілей.
Усе що я думала упродовж книжки про них, так це те, що вони ну авантюр явно не бояться і пірнають у них з головою. Десь мені це було незрозуміло, бо я не могла втямити, нащо їм це робить, нема мотивів.

Взагалі захотіла прочитати я цю книжку через те, що там фігурував Кременчук, а його я вважаю своїм другим домом. Було дуже приємно відчувати, що от місця, які описуються, ти неоднарозово відвідував, це вау! Однак окрім того події також паралельно відбуваються на Херсонщині: в Олешках, Олешкинських пісках. Так що книжка може буде корисна тому, хто цікавиться Полтавщиною і Херсонщиною.