Я люблю котів, люблю «Сафран», люблю азійську літературу – і після «Випишемо вам кота» стала любити це все ще більше!

Як і більшість художніх книжок про тварин, «Випишемо вам кота» насправді про людей.

П’ятеро, здавалося б, випадкових кіотців, тою чи іншою мірою нещасливих, опиняються в «Клініці душі Накаґьо»: там приймають тільки по запису, однак для головних героїв, які отримали рекомендацію від знайомої сестри сусідки брата когось-там, можуть зробити виключення.

Важливо зауважити: двері клініки відчиняються не для всіх (буквально), а непрохані гості побачать там хіба що покинуте приміщення із дуже нещасливою і жорстокою історією.

Отже ті самі п’ятеро кіотців, які й самі не можуть чітко висловити, які саме почуття їх так занапастили або ж чого саме вони хочуть від терапії, отримують відповідне лікування: їм усім виписують кота (або ж і не одного).

Це невелика книжка з досить короткими розділами-оповіданнями, тож я не хочу зіпсувати враження від читання випадковими спойлерами: найкраще «Випишемо вам кота» сприймається саме тоді, коли ви поступово знайомитеся з персонажами, дізнаєтеся всі деталі їхньої історії й самостійно вибудовуєте гіпотези.

Я взяла цю книжку в один з найнапруженіших і найнасиченіших місяців цього року, бо знала, що читатиму, але дуже не хотіла перевантажувати себе. І це був такий правильний вибір!

Історії про психологічний стан героїв, їхні проблеми на роботі чи в родині дуже життєві, однак без надмірного трагізму. Достатньо, щоб у багатьох аспектах впізнати себе, але й не занадто боляче.

Надзвичайно допомагає те, що в книжці більшість персонажів – хороші люди. Так, заплутані, часто набурмосені, іноді закриті, та все ж навіть під час читання про конфлікт чи сварку авторка не робить одну зі сторін абсолютним антагоністом. Часто «одужання» пацієнтів доктора Ніке приходить від порозуміння і прийняття.

(Звісно, в книжці згадуються і відверті гівнюки, шахраї і живодери, але таких персонажів там меншість.)

Легка ця книжка також завдяки тексту, стиль її написання достатньо простий, його «японськість» майже не відчувається завдяки вдалому перекладу.

Ну і звісно ж КОТИ. Як я зазначала на початку, це книга про людей в першу чергу, але саме КОТІВ після її читання я полюбила ще більше.

Один з найважчих розділів книжки – якраз про те, як сильна любов до своєї кішки може поглибити біль від необхідності прощатися, навіть коли це невідворотно. І саме цей розділ можна вважати найбільш тригерним, практично єдиним справді важким. Втім, і він написаний дуже терапевтично – більше з вдячністю і надією.

У цієї книжки є друга частина – «Випишемо вам ще одного кота», але плани щодо публікації її українського видання ще не відомі. Думаю, спершу всім-всім варто прочитати першу частину і все-таки виписати самим собі по коту (або й по два).

Я в абсолютному захваті від книжечки, сподобалось все: історії, дозованість інформації, інтрига, кінцівка. Цієї осені і зими всім треба ̶п̶р̶о̶п̶и̶т̶и̶ ̶ прочитати цю книгу профілактично або в якості лікування.

Книга складається із кількох історій людей,  які мали якісь ментальні проблеми (вигорання, виснаження, безсоння, підліткові кризи і тп), з якими їм порадили звернутись до лікарні, яка має хорошу славу серед клієнтів, але її складно знайти в заплутаних вуличках Кіото. Та поєднані вони, власне, цією клінікою.

Та й прийом дуже... неординарний. Там є медсестра, в кабінеті приймає лікар. Обоє вони ніби протилежність одне одному. Медсестра дуже серйозна, красива, відсторонена і дещо зверхня. Лікар, навпаки, досить розсіяний, любитель пожартувати і легко приймає рішення. Та на етапі, коли пацієнту виписують кота і вручають переноску - все набуває особливої дивини.

Історії людей, які звертаються в клініку, ніби досить типові, але цим і зачіпали мене як читачку. Не було зайвої інформації, дотошних описів, графоманства, залишався простір для уяви.

Я залюбки прочитала б продовження цієї історії або щось інше від авторки. Щиро сподобалась книжечка. Рекомендую буквально всім.

«Випишемо вам кота» Ішіда Шьо
Пам’ятаєте «Кафе на краю світу», яке з’являлося тільки тим героям, яким було потрібне і саме у потрібний момент? Так само герої «Випишемо вам кота» бачать перед собою клініку, якої не бачать інші, пересічні люди на сторінках книжки. Поки одні бачать закинуту будівлю, у якій, кажуть, чутно якісь звуки та нібито нявкання котів, інші бачать Клініку для душі, про яку дізналися від знайомих і в яку ідуть по допомогу моральну. Книжка налічує п’ять історій, за допомогою яких читач дізнається історію як літнього пана, так і молодої мами, яка не знала, що насправді вона виявиться клієнткою на сеансі, а також молодого хлопця, якого життя закинуло у скрутну ситуацію, але об’єднає всіх цих людей те, що замість звичних ліків у якості лікування їм буде призначено кота. Коти, беззаперечно, найкращі антидепресанти і ліки, які тільки можуть бути – твердо переконаний загадковий лікар Клініки для душі. Саме ці створіння здатні на набагато більше, ніж думають люди і у цій книзі дана теорія буде доведена.
Особливий момент я хотіла б виділити на любові авторки до Токіо. Ішіда періодично описує це місто у монолозі героя або у його пересування. З любов’ю і гарно. Разом у поєднанні із котами це виглядає абсолютно легко та гармонійно.
ЦА: люди, які люблять котів, книжки у яких описується Токіо, хочуть щось схоже на «Кафе на краю світу».