Високий Замок. Станіслав Лем

«Високий Замок» Станіслава Лема — це не книжка про Львів, хоч вона, безперечно, потішить аматора Львова 20-30-х років і посяде гідне місце в книгозбірні кожного львів'янина — десь між Крип'якевичем і, скажімо, Мечиславом Опалеком. «Високий Замок» Станіслава Лема — це не тривіальні спогади дитинства й не чергові скандальні мемуари; ця книга розчарує охочих порпатися у спідній білизні класиків. «Високий Замок» Станіслава Лема — це високоякісний сплав белетристики, мемуаристики й есеїстики, своєрідна «філософія згадування», дослідження підмурівків людської свідомости, отих «найцінніших — бо ж найперших» зв'язків із матеріальним світом, «утаємничення дитини в конкретну форму культури».
   А втім, цю книгу можна читати й не обтяжуючись жодними рефлексіями, насолоджуючись легким і дотепним стилем найвідомішого львів'янина всіх часів і народів.
   «Високий Замок» перекладено англійською, болгарською, німецькою, російською, шведською, а відтепер і українською мовами.