Читається дуже легко. Головний герой постійно ламає четверту стіну, говорить з читачем, дає спойлери, від яких все одно анічогісінько не зрозуміло (приклади надаю в цитатах) і від цього книга набуває особливого шарму. Крім того вона дуже дотепна: мало того що головний герой жартує над іншими персонажами, так він ще й іноді кидає дотепи напряму самому читачу.
Мені як людині, чиїх родичів що не спилися, ні разу не були в тюрмі та не причетні до домашнього насилля, можна порахувати на пальцях однієї руки, сюжет був досить близьким. Взяла собі на замітку ідею з бінго для родинних зустрічей.
В цій книзі мені більше зайшло те як написано, ніж про те що написано. Під час читання у мене в голові було: «Прикольно, цікаво, ага, ага, нічого не панятно, так, так, аааа… все ще нічого не панятно…» Бо я заплуталася в усіх припущеннях головного героя, сімейних інтригах, нескінченних іменах персонажів на букву «Е». Все зрозуміло для мене стало вже після того, як головний герой все розжовував на останніх 20 сторінках. Кінцівка дійсно неочікувана, хоча автора на неї неодноразово натякав. Незважаючи на це вона все одно здалася дуже натягнутою і безсенсовною. На мою думку мотивація антогоніста трохи нереалістична

Мені не подобалась назва, тому я не планувала читати цю книгу. Та сподобалась назва другої книги автора "Усі в цьому поїзді - підозрювані", я її почала читати і зрозуміла, що треба повертатись до першої
Що тут захоплює одразу: стиль автора. Я вже дуже давно не читала детективу заради тексту, а не заради загадки.
Це книга, яка примушує хіхікати ледь не на кожній сторінці😁 Як пояснює сам автор (чи, точніше, оповідач) - це тому, що він за жартами ховає свій стрес і незручні моменти. Отже, напруга в книзі не спадає😅 Фінал теж не розчарував. Другу книгу автора теж читатиму