Минуло кілька місяців від трагічної аварії, в якій загинула Гейлі – найкраща подруга Елли. Дівчина не може позбутися почуття провини, а кожен день у школі нагадує їй про ту страшну ніч. Але ще більше все ускладнюється тим, що Еллу тягне до Соєра – хлопця загиблої подруги.
Намагаючись знайти розраду, Елла гортає щоденник Гейлі, і зіштовхується з таємницями Соєра. Вона усвідомлює, що має триматися від нього якомога далі, але щось всередині не дає їй це зробити… Яку ж правду приховувала Гейлі? І наскільки добре ми знаємо тих, кого любимо?
Коли я почала читати цю книгу, я орієнтувалася на вказівку що це Янг Едалт, герої тут ще навчаються в школі, але я не очікувала аж такої напруженої атмосфери і теми, які підняла авторка дуже і дуже важливі і тригерні.

Початок книги був доволі повільний, ми спостерігаємо за переживанням трауру головної героїні Елли, яка звинувачує себе в смерті подруги. Я вважаю, що книга дуже круто розкрила тему трауру, бо горе, воно неодноманітне , це дуже складна емоція, яку всі переживають по-різному.
Далі історія ведется не тільки від імені Елли, а також від імені Соєра та Гейлі( а точніше розділи з її щоденника). І все це допомагає нам краще розкрити сюжет з різних сторін. Ми дізнаємося більше про дружбу Елли та Гейлі , про сім'ю Соєра, а також про стосунки Гейлі з її мамою. І досить явно ми бачимо зв'язок , що зв'явився у Елли з Соєром. Ці іскри та напругу важко не помітити.

"Моє життя схоже на поганий сон. Іноді мені вдається опанувати себе. А бувають дні, коли я можу вдаритися пальцем об стілець, і мене охоплює така лють, мені стає дуже шкода що стілець не живий, а то я б повільно вбив його....Це щоб ти розуміла, як добре я з усім справляюсь."

"Чи можу я створити для дівчини людський портативний панцир, щоб носити його з собою, та одночасно зробити його достатньо великим, щоб у ньому можна було б влаштувати куточок для читання? Чи вигадав уже хтось з цих придурків із SpaceX костюм-невидимку, і якщо так, то скільки він коштує?"

"Щось у Еллі змушує мене стояти попереду неї й гарчати на весь світ, як левиця".

Авторка підняла тему токсичних стосунків ( а саме їх ідеальний початок та перші дзвіночки) і я вважаю що це необхідно для прочитання як молоді, так і дорослим.

"Не те щоб я колись уявляла, що таке може статися, але раніше, коли я дивилася фільми або читала новини про те, як гівняні чоловіки роблять таке з жінками мене охоплювала лють....І що ж тепер? Тепер я хочу залізти під ліжко, викреслити спогад про це зі своєї пам'яті, щоб ніхто не дізнався. Я прошу вибачення у кожної людини з якою це трапилося. Мені шкода, що багатьом дісталося більше. Мені шкода, що я боягузка."

"Зрештою, хіба не всі ми хочемо бути коханими? Бути побаченими та обраними? Хто б не пожертвував нігтями, аби видряпати собі це щастя?"

Вже на початку я здогадувалася про розгадку ( майже вгадала, але там все виявилося набагато заплутаніше) ,але читалося так само цікаво до самого кінця. Після половини книги атмосфера стає ще більш напруженою, а фінал все ж таки зміг мене здивувати.

В цілому, книга мені сподобалася, бо читалось цікаво та легко, спочатку думала що це 7-8 балів з 10, але коли переосмислила все прочитане і зрозуміла важливість проблематики то ставлю тверду 9!)