Це велике інтерв'ю Ізи Хруслінської (польської журналістки та інтерв'юерки) із Оксаною Стефанівною. Записане і оформлене книгою 2013 року, але досі не втрачає актуальності. Хоча є моментик, коли пані Оксана згадує Помаранчеву революцію, то каже, що не сподівається більше за свого віку пережити такого єднання і піднесення української нації, а там до наступного буквально пару місяців лишилось.
Книга-розмова побудована так, що проходиться по біографії Забужко, починаючи із її дідусів/бабусь і далі поступово по умовах дорослішання/становлення її як письменниці, поетеси та інтелектуалки. Багато говорять про російсько-українські та українсько-польські відносини, хоч пані Оксана відверто тяжіє до Польщі, але не соромиться і на її імперські повадки вказувати.
Цілі розділи тут присвячені книгам пані Забужко. Багато розмовляють і про сучасник авторів та важливі для української літератури тексти.
Ця біографія не лише красномовний життєпис однієї людини чи її родини, у випадку із такою героїнею книги як Забужко - це екскурс в історію України на кілька поколінь (а, подекуди, століть), ґрунтовне осмислення літературного і культурного доробку, що має наша молода (по мірках незалежності) держава станом на 2013й рік (коли велась розмова) та осмислення напрямку, в якому слід вести націю нашим інтелектуальним елітам.
Щиро раджу книгу, там ще багато цікавого.