Тісні люде. Галина Пагутяк

«Тісні люде» — це роман-сповідь, роман-відчай, роман-прощання про тих, кому тісно не лише в оселях, а й у власних душах.

Петро Мудрак — старий греко-католицький священник — доживає останні дні на парафії в Урожі. Його вже не чекають у церкві. Не чують у селі. Попереду — переїзд, чи то вигнання після інквізиції, до доньки в Голдовичі.

Але перед тим він мусить висповідатися. Сам собі. Згадати, як хоронив небіжчиків, самогубців, власних дітей і панщину. Як зрікався боротьби з упирями, але ворожив на Євангелії. Як шукав наречену зі спеціальною книжечкою, а одружився чи то з любови, чи то з жалю. І як найдужче йому боліла самотність. Це сповідь не святого й не мученика, а втомленого чоловіка, затиснутого між церковними канонами та людськими забобонами, між тілесною знемогою і духовною відповідальністю, між спокусами та соромом.

Ця книжка народилася з архівних пошуків і бажання дати голос тим, кого давно вже не чутно. Це і історія однієї галицької громади ХІХ століття, і водночас глибока притча про світ, у якому навіть віра не рятує від самотности.

Галина Пагутяк (нар. 1958) – знакова українська письменниця. Народилася у селі Залокоть Дрогобицького району на Львівщині. Закінчила українську філологію Київського державного університету ім. Т.Шевченка. 

Авторка понад десяти книг прози, зокрема культових романів “Слуга з Добромиля”, “Урізька готика”, “Магнат”. Лауреатка Шевченківської премії з літератури (2010). Критики називають її чільною представницею напрямів магічного реалізму, містицизму та галицької готики в сучасній українській літературі.

Живе і працює у Львові. Захоплюється подорожами та дослідженнями з мікроісторії Галичини.