Мила, приємна, зворушлива історія про студентські будні, перші сильні почуття, дружбу, пошук власного місця в житті, творчість, вечірки, взаємини з батьками і як ложка дьогтю - розлад харчової поведінки та панічні атаки.
Солістка Тember Blanche Саша Ганапольська написала цю історію: частково автобіографічну, частково із життя друзів, звісно, є й доля художнього оформлення.
Наша головна героїня - Ганна Польська - вчиться в столичному університеті на філології, живе в гуртожитку, має подруг і чудового хлопця. Все б нічого, якби всі її думки не полонив РХП, який вона ніби й перевела в ремісію, але всі стреси в житті штовхають її до обмеження себе в їжі.
Нюся, як звуть дівчину друзі, грає на укулеле та співає, сама пише пісні, тож є постійницею різних фестивалів, конкурсів і прослуховувань. На одному із таких заходів, її помічає молодий гурт, бути солісткою якого її запросили.
Упродовж читання ми будемо поринати у спогади Ганни, її думки та пригоди, ходитимемо з нею на вечірки, матимемо складні розмови з мамою, хлопцем, друзями. І весь час, як набридливі мухи, будуть "дзижчати" її тривожні думки: "не можна більше їсти, бо я товста", "скільки калорій я вже з'їла? і тд, і тп.
Всі події відбуваються ось зараз, тож фоном ітиме війна, лунатимуть тривоги, перед героями поставатимуть складні життєві вибори.
Мені дуже сподобалась ця історія, відпочила під неї. Хоча і просльозилась у кількох моментах.