Кількість
|
Вартість
|
||
|
Роман Івана Багряного, людини, яка на власній шкірі відчула жахи перебування у засланні, відображає трагічний період української історії 1930-х років, коли українці стали жертвами репресивної радянської системи. Автор через історію головного героя, Андрія Чумака, розкриває жорстокість цієї епохи, де красномовне гасло "Ліпше поламати ребра ста невинним, аніж пропустити одного винного" характеризувало увесь механізм тоталітарної машини під назвою СРСР.
Лікар, вчитель чи інженер – не відігравало ніякої ролі, адже кожен ставав жертвою тоталітарного режиму. Жодного значення не мав твій вік, соціальний статус, походження чи стать – усе твоє минуле нівелювали, а тебе ламали та остаточно знищували. Докладний опис дії репресивної системи, яка поневолювала й “стирала” людей за безневинні вчинки, страшні подробиці не життя, а існування в’язнів, усвідомлення безпорадності перед радянським апаратом вражає та жахає.
Проте автор впевнений, що спротив вкрай важливий навіть тоді, коли обставини дуже складні, а пручатися, здавалося б, немає сенсу. Та головне залишити в собі людину, почуття та свідомість якої не піддається впливу та переконанням, що не відповідають її принципам.