Ця історія мала бути суто підлітковою, сповненою типових проблем підлітків і купи заглиблень у життя американських школярів (там, де у 16 вони вже звідкілясь мають власну машину, не відмовляють собі ні в чому і тд) АЛЕ ЦЯ КНИЖКА ПРОСТО РОЗБИЛА МЕНЕ НА ТИСЯЧУ УЛАМКІВ і про яку я точно думатиму ще тиждень точно.

У центрі історії Найт і Луна.
Найт - 18 років, має (прийомну) маму хвору на серйозну хворобу легень, життя і здоровʼя якої з кожним днем спливає все швидше, (прийомного) тата та рідного молодшого брата. Біологічна матір Найта віддала його в руки сімʼї Коулів (вище згаданих) одразу після його народження. А ще Найт має проблеми із самоконтролем, алкоголем і наркотиками.
Луна - 19 років. Коли їй було два роки її батьки розлучилися, а мама прямо у неї на очах зібрала речі і пішла з дому. Дворічна Луна спостерігала за нею з дивану гостьової кімнати і в істериці благала маму не йти. Вона пішла. З тих пір у Луни вибіркова німота. За 16 років її життя ніхто не чув її голосу, хоча вона його має.
Найт і Луна, чиї батьки товаришували між собою, стали найкращими друзями змалечку. Найт вивчив мову жестів для того, щоб спілкуватися із Луною. Та звісно ж, настав період коли вони виросли і передивилися погляди на свою дружбу, тепер між ними постійні сварки і короткотривалі інтрижки.
Під час читання цієї книжки я згадала чому вподобала іншу книжку Лдж. Щен «І де був той розум». Тому що, хоч вона і може здатися крінжовою, підлітковою, банальною і тд сюжет неймовірно бере читача за душу. Авторка буквально вміє обернути крінж на сум і тисячі різних інших емоцій. Конкретно у «Розбитому лицарі» читач спостерігає за Найтом, хлопчиком підлітком, який кожного спостерігає за тим, як вмирає його мама (чи виживе вона?), він занадто затиснутий в собі (по хорошому, йому б відвідати пару сесій психолога), тому не може дозволити висловити свої почуття до Луни, від чого страждає і так по колу. За Луною, дівчинкою-привидом у рідній школі, чиє імʼя ганьблять за її вибіркову німоту і яка шукає свою рідну матір навіть крізь роки після її втечі.

У цій книжці буде все: сум, крінж, сміх, місцями огида і подив, дуже багато подиву. А тому вона варта уваги, тому що виводить читача на емоції і не залишає по собі питання «Навіщо я взагалі це прочитав?». Тому що читач переживе весь спектр власних емоцій.