Відкрила для себе цю книгу і вам буду її рекомендувати. Прекрасна історія, я досі не можу повірити, що персонажі вигадані, бо я гуглила їх, щоб дізнатись більше.

Оповідає нам свою історію старий митець, знаний скульптор, який прожив довге і непросте життя. Наприкінці свого земного шляху Мікеланджело Віталіані хоче розповісти, яким був його шлях, про людей, що були поруч та причину, з якої останні свої роки він жив у монастирі і щось там охороняв.

Життя Мімо не було легким. Почнемо з того, що мама назвала його Мікеланджело, пророкуючи йому талант ще більший,  ніж у його батька-скульптора. Та з його карликовістю і бідами, що почались в сім'ї після втрати годувальника, це швидше підбурювало інших до знущань над хлопцем, ніж до визнання його винятковості.

Знайомство і дружба з дівчинкою із заможної аристократичної родини Італії (її звати Віола) стає для них обох поворотною подією. Мімо стає для Віоли другом, учнем, співрозмовником, її таємницею. Дівчина потайки носить другові книги з їх сімейної бібліотеки, обговорює із ним складні речі, які були недоступні в його колі спілкування.

Ця книга сповнена трагічних подій, історичних пертурбацій та великої дружби. Любов Мімо та Віоли періодично "виходила з берегів", віщувала лихо їм обом, здавалось, що вона переросте в кохання, її зіпсують ревнощі, весь час у їх взаємини втручалась її родина, на заваді стояли обов'язок, походження та обставини.

Історія дуже насичена подіями, я навіть не встигала подумати про можливі повороти як вони вже траплялись, книга весь час тримала в тонусі. Мені щиро сподобалось!