Це була друга книга Бессона, яку я прочитала. Попередня викликала у мене такий шквал емоцій, що купівля цієї книги навіть не розглядалось на порядку денному. Коли вона потрапила мені до рук, я гадки не мала, про що вона. Мені хотілось знати якомога меньше, щоб повністю відчути весь спектр відчуттів, які здатна подарувати ця історія. Не прогадала. Схоже не просто так французів описують як безнадійних романтиків.

Виявилось, що це автофікшн. Тобто книга заснована на реальному житті автора з додатковими художніми прикрасами та рефлексією пережитого. Твір поділено на дві часові лінії. Перша - наше сьогодення, де вже дорослих головний герой/автор є знаменитим письменником та видатним творчим діячем. Друга - 80-ті роки, коли ще юний автор зустрічає своє перше кохання.Надалі в книзі буде багато ностальгії та рефлексії навколо цих стосунків та їхніх наслідків.

В цій історії піднімається дуже багато питань, ідей та цікавинок. Наприклад, чому головного героя книги “За відсутності чоловіків” звуть Венсам. Цей твір дуже гарно ілюструє фразу “всі ми родом з дитинства” Байрона, бо поза романтичною лінією ми бачимо і формування особистості, моральних компасів, пожиттєвих ідей і тд. Також ми бачимо два шляхи, якими може піти людина у спробах прийняти чи змінити себе, сценарії, які ми бачили багато разів і в житті, і в медія, але, які не втрачають своєї актуальності і сьогодні.

Не скажу, що ця книга зацікавила мене більше, ніж попередня, але саме через цю у мене з’явилось дуже багато думок та питань до себе та людей навколо. Оскільки всі герої історії справжні, як і їхні долі, ти сам намагаєшся покласти їхній досвід на свій власний. Ця книга викликала у мене багато дискусій навіть сама з собою, і стала причиною дуже цікавих розмов та ідей серед моїх друзів.

Я також дуже чекаю, коли видавництво лабораторія перекласть і інші роботи автора. Мені дуже цікаво дізнатись, що ще він хотів би сказати. А цю книгу варто прочитати мінімум для того, щоб зрозуміти ЛГБТК+ ком’юніті трішки краще, а максимум віднайти себе у героях цієї книги.

Це була друга книга Бессона, яку я прочитала. Попередня викликала у мене такий шквал емоцій, що купівля цієї книги навіть не розглядалось на порядку денному. Коли вона потрапила мені до рук, я гадки не мала, про що вона. Мені хотілось знати якомога меньше, щоб повністю відчути весь спектр відчуттів, які здатна подарувати ця історія. Не прогадала. Схоже не просто так французів описують як безнадійних романтиків.

Виявилось, що це автофікшн. Тобто книга заснована на реальному житті автора з додатковими художніми прикрасами та рефлексією пережитого. Твір поділено на дві часові лінії. Перша - наше сьогодення, де вже дорослих головний герой/автор є знаменитим письменником та видатним творчим діячем. Друга - 80-ті роки, коли ще юний автор зустрічає своє перше кохання.Надалі в книзі буде багато ностальгії та рефлексії навколо цих стосунків та їхніх наслідків.

В цій історії піднімається дуже багато питань, ідей та цікавинок. Наприклад, чому головного героя книги “За відсутності чоловіків” звуть Венсам. Цей твір дуже гарно ілюструє фразу “всі ми родом з дитинства” Байрона, бо поза романтичною лінією ми бачимо і формування особистості, моральних компасів, пожиттєвих ідей і тд. Також ми бачимо два шляхи, якими може піти людина у спробах прийняти чи змінити себе, сценарії, які ми бачили багато разів і в житті, і в медія, але, які не втрачають своєї актуальності і сьогодні.

Не скажу, що ця книга зацікавила мене більше, ніж попередня, але саме через цю у мене з’явилось дуже багато думок та питань до себе та людей навколо. Оскільки всі герої історії справжні, як і їхні долі, ти сам намагаєшся покласти їхній досвід на свій власний. Ця книга викликала у мене багато дискусій навіть сама з собою, і стала причиною дуже цікавих розмов та ідей серед моїх друзів.

Я також дуже чекаю, коли видавництво лабораторія перекласть і інші роботи автора. Мені дуже цікаво дізнатись, що ще він хотів би сказати. А цю книгу варто прочитати мінімум для того, щоб зрозуміти ЛГБТК+ ком’юніті трішки краще, а максимум віднайти себе у героях цієї книги.