"Адді яка завгодно, думає Генрі, але точно не така, яку можна забути. Як може хтось забути цю дівчину, коли вона займає стільки простору? Вона заповнює кімнату оповідями, сміхом теплом і світлом... Вона себе називає примарою, і, можливо, для інших вона такою і є, але Генрі не бачить навкруги нічого, крім неї."

Розповім трошки про сюжет:
Франція, 1714 рік. Аделіну Лярю хочуть примусово видати заміж за старшого за неї чоловіка. Тому вона тікає в ліс та робить одну з небагатьох речей, які забороняла їй стара наставниця: молиться вночі. І на її молитви відкликається один з богів.
Вона молить його:
"Не хочу належати нікому, крім себе. Хочу вільно жити, шукати власний шлях, кохати або лишитися самотньою, але щоб це був мій власний вибір... Хочу бути вільною... Хочу більше часу."
Коли бог-морок не погоджується на контракт без терміну дії, Аделіна пропонує:
"Забирай моє життя, коли я наживуся. Забирай мою душу, коли я її більше не захочу."
Контракт було укладено. А на наступний ранок її не впізнала власна родина. І всі люди, яких вона зустрічала, забували про неї як тільки переходили у іншу кімнату.

Історія розповідається 2 часовими лініями "тоді", 1714-1984 роки, і "зараз", 2014 рік.

У "минулому" ми дізнаємося як Адді (вона втратила можливість промовляти своє ім'я після укладення договору) навчилася пристосовуватися до життя: красти, обманювати, брехати, торгувати своїм тілом. А морок час-від-часу навідувався до неї з питанням "Утомилася? Хочеш віддати свою душу?". З часом вона навіть почала очікувати цих візитів, бо він залишився єдиним, хто її пам'ятає.
Але це змінилося у книгарні, в 2014 році. Адді вкрала книжку, і за нею побіг продавець (Генрі), який все ж таки вирішив її відпустити з цієї книжкою, тим паче та грецькою мовою (Адді знала грецьку і багато інших мов). Прочитавши її, Адді повернулася до книгарні з брехнею, що дівчині подарували її, але книжка грецькою мовою, тому Адді хоче поміняти на іншу. На що продавець відповів, що це нахабство повертати вкрадену книжку...
Адді, приголомшена фактом того, що він її пам'ятає, запропонувала йому вибачення у вигляді чашки кави.

Далі ми спостерігаємо за розвитком їх стосунків та дізнаємося чому Генрі запам'ятав її.
До речі, ця любовна лінія не єдина у цій книзі: ми також дізнаємося деталі відносин Адді та бога-морока.
Історії кохання, як Адді з Генрі, так і Адді з мороком мають дещо трагічний кінець.

Що мені неймовірно сподобалось, то це переплетення життя/виживання Адді з громадянськими та світовими війнами, чумами, життям Гемінґвея та інших письменників, смерттю Жанни Д'Арк, появою перших автомобілів, фотоапаратів, телевізорів, телефонів тощо.
Також я не знайшла ні однієї дірки в магічному забутті людей про Адді: вона виходила розмитою на фотографіях; її обличчя зникало/розмивалося на портретах (хоча крізь роки її впізнавали за 7-ма веснянками на обличчі).

Загалом, я в захваті! Протягом перших ~300 сторінок довелося звикати до стилю написання, але потім — не могла відірватися!!!🤌🏻✨️

Раджу любителям історичних та козі фентезі та роментезі🥰

Перше, що хочеться сказати про цю книгу - вона одна, завершена і продовження не планується.
Друге, що хочеться сказати про цю книгу - її авторка Вікторія Шваб, яка є однією з найсильніших авторок сьогодення (як авторка, так і як борчиня за права людей та проти дискримінації).
Третє, що хочеться сказати про цю книгу - в цій книзі присутнє все, що ми так любимо від фентезі. А саме: крута головна героїня, чоловік-тінь, милий хлопчик типу золотистий ретривер і трішки магії.

Тепер трішки детальніше.

Цю книгу мені порекомендували за запитом “зловив нечитут - РЯТУЙТЕ”. Для абсолютної чесності відгуку скажу, що нечитун нікуди не дівся, але книгу я таки дочитала і на деякий час ненапряжно, нікуди не поспішаючи намагалась максимально насолоджуватись прочитанням. А що по факту на ще потрібно?

Аделіна Ларю народилась у далекому 1691 році у невеличкому селі Війон-сюр-Сарт, Франція. А 10 березня 2014 року в Нью-Йорку вона змушена прокидатись в ліжку з людиною, яку вона кохає, та цей чоловік навіть не здогадується, що не вперше провів з нею ніч. Коли Аді була ще молодою, вона скоїла страшну помилку довірившись темній істоті. Тепер вона буде жити вічно і ніщо, крім неї самої, не зможе її вбити, але всі, кого вона зустрічає, забувають про її існування, як тільки ті відвернуться.

По факту книга буде складатись з двох частин, які будуть змінювати одна одну впродовж історії. Перша - минула головної героїні та її спроби обману прокляття, залишивши докази своєї присутності у світі. Друга - сьогодення, її повсякденне життя і зустріч, яка вкотре переверне її життя з ніг на голову, хоча задавалось, що це вже неможливо.

Читати про Адді в минулому - чисте задоволення. Вона без перебільшення сильна та витривала жінка, яка бачила у цьому життя все, але ніколи не здавалась. Починаючи з її дитинства та юності, коли вона, звичайно, відрізнялась від всіх дівчат навколо і було особливою. Але, на диво, тут це абсолютно виправдано. І в кінці ця непокора і привела її до лісу в ніч шукати порятунку від участі, якуі для неї обрали інші. Вона з самого початку шукала власний шлях, чинила власну долю. І тоді в темну та холодну ніч, стояли перед сутністю, природу якої дівчина не до кінця зрозуміла, вона безповоротно створила свою дорогу життя, та пожалкувала про це в наступну ж хвилину. Вона втратила абсолютно все, що мала до того, але і отримала. Нам розкажуть, що не дивлячись на всі жахи і справжні тортури, які для неї були завчасно підготовлені, Адді буде вчитись шукати найпрекрасніше навколо себе. Вона не клінічна оптимістка, вона уперта до мозку кісток і це притягує.

Мінусом цієї книги, на диво, стала саме історія сьогодення. На одній сторінці нам розказують про революцію у Франції чи другу світову, а на наступній вже хлопчик нам жаліється, що не знає, що хоче робити зі своїм життям. І це такий контраст, що аж зуби зводить. З однієї сторони не хочеться применшувати проблеми хлопця, бо це питання для сучасних нас зрозуміле, з іншої - тут дівчина пережила все лихо цього світу і все одно сидить навпроти тебе.

Хто чекав абзацу про чоловіка-тінь, ось він. Більше не скажу, бо тут треба читати і розбиратись самостійно. Я спойлерити не буду. Єдине скажу… А кращі взагалі нічого казати не буду. Страждайте))))

Цю книгу можна сміливо рекомендувати: людям, які шукають історію на одну книгу, потрібна цікава історія у нашому світі, загравання з часом, і звичайно темноволосих засранців.

Історія про дівчину, яка понад усе хотіла бути вільною, але у всілякого бажання, є своя цінна. Тепер вона може бути вільна, але її ніхто не може запам'ятати, тепер як тільки вона зникає з поля очей про неї миттю забувають, все до чого вона торкається залишається незмінним. Її не існує для інших людей. Але в один момент її запам' ятовує хлопець з книгарні.
Дуже сподобалась історія, вона змусила мене ридати, коли закінчилась книга.