Отже, в далекій Африці живе Левеня. Левеня ще зовсім маленький, але дуже скоро має стати Царем звірів, як його батько. Батько має цілий список вимог до нащадка, які продиктовані батьківськими стереотипами щодо "справжнього лева". Як от, в списку пункти: "голосно гарчати", "полювати на здобич" і всяке подібне. Проте, Левеня не хоче бути жорстким і суворим, не хоче полювати, та і взагалі не сильно хоче бути Царем звірів в тому баченні, яке має його тато. Натомість, Левеня хоче стати музикантом і мріє грати в оркестрі, щоб його піддані раділи або заспокоювались з його музикою. Він каже про це батькам, але тато і чути про це не хоче, бо музика - "то не заняття для справжнього лева мужика". Звісно, Левеня дуже засмучений, але всеодно вирішує займатись музикою потайки.
Одного разу він чує плач з хащів. І одразу розуміє, що це прохання про допомогу. Левеня сміливий, і він відправляється вглиб джунглів, щоб знайти і врятувати. І починає грати свою музику. Виявляється, що допомогу шукає маленьке лисеня, яке загубилося і перелякане не знало, куди йти і як дістатися додому. Але воно почуло музику і змогло знайти шлях з хащів. Тут прибігають батьки і Лисеняти, і Левеняти, і тато Лев розуміє, яке велике і добре серце у його сина, і що це - найголовніше для царя звірів. З тих пір Левеняті ніхто не забороняє займатися музикою, і за кілька років він стає царем-музикантом, якого всі люблять.

Мораль: талант і прагнення до мрії не зупинять жодні дурацькі стереотипи. Треба бути сміливим, наполегливим і відкритим до світу, і тоді світ відкриється тобі у відповідь

Класна історія, повчальна і добра. Дуже легко перекласти з тварин на людей, показати дитині приклади руйнівних стереотипів, які не дають нам змоги бути собою і заважають повноцінно жити