Це по суті мемуари дуже крутої вченої,  яка почала свою наукову діяльність як ботаністка та палінологиня, а потім використала свої навички, щоб стати судовою екологинею (так, у Великобританії є така посада, не плутати з медекспертами та паталогоанатомами) і допомагала розслідувати гучні і заплутані справи. Її кликали, якщо справа резонансна або дуже проблемна, адже робота судових екологів непроста і ресурсозатратна. Вони збирають із тіла, одягу і ґрунту (чи іншого оточення тіла) залишки спорів та пилку і визначають, коли трапилась смерть (якщо це неможливо визначити інакше) і де воно побувало перед смертю. І коли з'являються підозрювані, то по їх одягу і транспорту пробують пов'язати труп і його вбивцю.
Авторка дуже цікава старша пані, яка обожнює свою роботу, кішку і чоловіка. Має багато історій із практики і прожила довге захопливе життя: обідала з королевою Єлизаветою і принцом Філіпом, стажувалась на трупній фермі в США, дуже авторитетна вчена та викладачка, вимоглива до себе та до інших професіоналка.
Ефект ніби фоном подивилась дуже класний серіал про розслідування вбивств. Авторка досить детально описує свою роботу збору ботанічних підказок і доказів, специфіку діяльності судових екологів та археологів, свідчення на судах в резонансних справах.
Часто робить ліричні відступи, щоб розказати щось цікаве про місцевість, людей, з якими працює або пригадати щось із власного минулого.
Це шикарне трукрайм читання для любителів цього жанру.

Ще читаю, але вже подобається.