Або я скучила за книгами Бакмана, або це дійсно його найкраща книга. Як завжди сповнена болю, чесності та надії.

В книзі міцно переплітаються дві часові лінії:
✅️дитинство головних героїв 25років тому, в маленькому портовому місті, в неблагополучних родинах - коли було написано картину
✅️наш час, коли художник всесвітньо відомий і ця картина коштує шалених грошей і її несподівано отримує підлітка-сирота

У нашому часі перетинаються долі двох людей: 18річної сироти, яка дуже талановито малює і страшенно старого (39років😅) друга художника, який стає зобов'язаним допомогти дівчині з картиною.

Абсолютно впізнаваний стиль Бакмана. У цій книзі головною темою буде насилля в сім'ї, неприйняття родиною дитини, відсторонення від потреб дитини дорослими - життя підлітків. І головним меседжем - наскільки цілющою може бути дружба, підтримка хоча б однієї людини в житті дитини.

Наревілась як дурна, страшенно не хотілось розставатись із цією історією, її героями. Ще оця безмежна віра Бакмана в людей, захотілось забрати її із собою в реальне життя.