Пʼята книжка серії «Місто вітрів», яку можна читати як окремо, так і в послідовності після чотирьох попередніх. Водночас, якщо є бажання і можливість, набагато краще прочитати перед нею попередні книжки серії, щоб краще «знатися» з головним персонажем і в принципі його історією.

Ріо де Лука професійний хокеїст. Такий статус він здобув ні чим іншим, як кропіткими тренуваннями від самого дитинства. Наразі Ріо живе у будинку в одному з районів Чикаго неподалік від своїх друзів, з якими часто влаштовує сімейні вечері. Як виявиться пізніше, цей будинок він обирав свідомо для зручності проживання у ньому великої родини, проте вже який рік чоловік знаходиться там сам. Ріо не раз казав про те, що хотів би почати стосунки, проте конкретних прикладів у попередніх книжках не подавалося, проте саме у «Відмотай назад» стане зрозуміло, чому йому все ж це не вдавалося. Ріо завжди висвітлювався як позитивний другорядний персонаж, завжди жартівливий, з бумбоксом та може розрядити будь-яку негативну обстановку, проте саме у цій книжці він нарешті розкриється як головний герой і той, хто здатен не лише на супер позитивні емоції на тлі інших.

Геллі працює на двох роботах. Так як дівчина ще не отримала посади у дизайнерському агентстві, вона вимушена під заробляти нічними змінами у пабі, коли вдень стажується в агенстві. Так як вона не має змоги орендувати власне житло, вимушена деякий час жити зі знайомою у будинку її брата. І яким же здивуванням для неї стане те, що поряд з ними, виявляється, живе її перше кохання, за сумісництвом найбільше кохання, за сумісництвом найбільший її біль, за сумісництвом, Ріо де Лука.

Ріо та Геллі познайомилися у дитинстві, коли Геллі з братом Люком та батьками переїхали у будинок, сусідній з домівкою де Лука. Діти одразу потоваришували та цікаво, що навіть тоді, ще за першої зустрічі, при знайомстві, Ріо як раз тренувався грати в хокей разом із татом, просто перед будинком на вулиці. Між Геллі та Ріо почуття почали зароджуватися паралельно з їхнім дорослішанням, що дорослішими вони ставали, то більше цікавили одне одного. Водночас перешкодою на шляху до відкритих стосунків був Люк, так як він був старшим братом, то дуже прискіпливо ставився до всіх, кого хоч найменше цікавила його сестра. Саме через це, так як Люк був найкращим другом Ріо, той змушений був довгий час мовчати про свої почуття, але через деякий час, головні герої все-таки таємно почали зустрічатися саме як хлопець і дівчина. Так тривало декілька років, вони переливали разом злети і падіння, ті їхні стосунки стали прикладом здорової комунікації партнерів та дійсно здорових стосунків. До переломного моменту, що розділив їх на шість років.

Побачивши Геллі біля воріт сусідки, Ріо зрозумів, що його очікує нелегкий період, так як поки дівчина житиме тут, йому точно не буде легко. Думати про минуле, думати про неї і про те, що вона - єдина, хто дійсно цікавив його протягом життя. Та це ще не все. Геллі втілила у життя неймовірний дизайн будинку для знайомої, з якою житиме, тому коли вперше це побачив, Ріо забажав собі також щось схоже від цього талановитого дизайнера, не знаючи ким насправді ж цей дизайнер). Він хотів делітнути цей проєкт як дізнався, що авторка Геллі, проте дівчина вмовляє його залишити запит на роботу, так як це дасть її солідні перспективи.

Так і починається роман. Головні герої проходять повноцінний шлях усвідомлення своїх почуттів. Вони не кидаються одразу в обійми та не поновлюють стосунки, це стається поступово, потроху розмотчи спогади минулого та обговорюючи спільну проблематику. Розділи подаються як від його імені, так і від її імені, також Мені сподобалося те, що у цій книзі доволі пропорційні вередування розділів від його і її імені тоді і зараз. Загалом як завжди Ліз Томфорд транслює приклад здорових стосунків з персонажами, які встигли полюбитися ще з попередніх частин.
ВОДНОЧАС тут присутні: зрада, один з родичів головних героїв хворий на рак.
Книжка підійде для любителів тропу «Давні друзі», «Від друзів до коханців» і для тих, хто шукає чтиво про здорові стосунки.