це автобіографічна манґа, у якій авторка розповідає про те, як вона набувала сексуального досвіду, боролась із глибокими депресивними станами та говорить про проблеми дорослішання і, зокрема, про спілкування з батьками.

у Наґата Кабі дуже цікавий стиль подачі, який гармонійно поєднується з мальовкою - вона виконана в різних відтінках рожевого.

і, окремо хочу відзначити перекладачів, які у перекладі використовують скрипниківку, яка є навіть у назві, це вау!!

мене дуже зачепила ця манґа через те, що вона дуже щира. авторка буквально розповідає про те як після всіх невдач вирішує намалювати цю манґу, щоб показати іншим людям, що вони такі не одні. і що здобувати свій перший сексуальних досвід після 25 - це абсолютно окей.

Наґата Кабі часто вдається до глибокого самоаналізу і, до прикладу, приходить до висновку, що через те, що її матір була холодна в дитинстві і завжди її відштовхувала, коли вона намагалась проявити любов, у неї і виникла певна відстороненість від соціуму та й навіть соціофобія.

цікаво, що перший сексуальний досвід у Наґати відбувається з жінкою з ескорт служби, бо дівчина вирішила, що це допоможе їй позбутись почуття самотности, яке вона весь час відчуває.

цей досвід не можна назвати вдалим, але героїня хоча б отримала розуміння того, що секс - це також сильний емоційний звʼязок, якого вона так старанно уникає з людьми.

«мій лесбійський досвід самотности» - це чудовий приклад саморефлексії, який став таким популярним у світі через те, що для багатьох читачів це доволі життєво і у них, можливо, теж був схожий досвід.

(єдине, що мені не сподобалось - це уявлення Наґати про дівочу пліву, яка типу обовʼязко-ово повинна бути. а протилежних аргументів вона для спростування цієї інформації вона не наводить )

захопливо