Класне поєднання художньої історії та освіти. На початку книжки є кьюари на навчальні відео з гри на фортепіано, розроблені спеціально для маленьких діток. І сама історія паралельно навчає також дуже базовій музичній термінології і принципам роботи музичних інструментів

Отже, в історії немає магії чи чогось подібного, абсолютно побутовий і дуже простий сюжет. У нас є дівчинка Ламіна. Одного разу мама купує їй дуже старе фортепіано, бо донька давно мріяла навчитись грати. У них вдома вже є синтезатор, але це не те, і пізніше читачам пояснюють, в чому полягає різниця.

Звісно, що Ламіна одразу ж хоче вчитися грати, але спочатку повинен прийти спеціаліст з налаштування. Він дійсно приходить, трішки ремонтує інструмент і паралельно розповідає багато про те, як влаштоване фортепіано зсередини, як працюють механізми і як видобуваються ноти. В процесі налаштування з'ясовується, що у фортепіано "відсутня" нота ля. А це, як зазначає мама, найважливіша нота, бо з неї налаштовується цілий оркестр. Тому дядечко йде і обіцяє повернутися наступного дня з усім необхідним. Мама з Ламіною не втрачають час дарма. Вони розвішують по квартирі оголошення про те, що пропала нота ля. А ще мама показує доньці інші способи музикування. Наприклад, фокус зі стаканами з водою (той самий, коли проводиш пальцем по обідку стакана, і в залежності від рівня води можна здобути звук).
Наступного дня майстер повертається, лагодить фортепіано остаточно, і Ламіна на кухні "грає" ноту ля на обідку стакана, щоб нотка повернулась і знайшла своє місце в інструменті. Ура, ура, нота повертається всі щасливі, Ламіна дістає нотні збірки і сідає вчитися грати.

Прекрасний подарунок діткам, які ще не почали або тільки почали вчитися, а також тим, хто має музичний досвід