Читання збірки - це завжди багатообіцяючий процес. Хоч щось та припаде до смаку: оповідання чи й не одне, стиль автора вцілому, швидка зміна сюжетів та жанрів. У цій збірці я впізнала стиль і гумор автора, адже читала Матильду. Тільки теми тут, ой, які дорослі: зради, ceкc, помста, булінг, знущання, вбивства, насилля і тд
Улюблені теми автора: жорстокість і хтивість людини, психічні травми, зрадливість у подружжі. У кількох оповіданнях автор робить головними злодійками дружин, але зазвичай вони стають такими через особливу жорстокість їх чоловіків. Тому я виснувала, що це іронія автора над традиційними цінностями Вікторіанської доби, а не відверта мізогінія.
Дуже подобається гумор Дала. Він - як сама доля - повертав життя своїх героїв так круто, що аж голова йшла обертом. І хитрозаді, які звикли дурити інших, опинялись під колесами "потягу", яким щойно кермували.
Іноді мені здавалось, що я ухопила принцип, за яким повертається сюжет і знаю чим все закінчиться. Жодного разу я не вгадала, куди нас заведе фантазія пана Дала, жодного.
Деякі оповідання абсурдистські, але всеодно досить логічні і дотепні. Всі розміщені у хронологічному порядку їх написання, тож, певною мірою, можна прослідкувати певні етапи життя і творчого розвитку автора.
Отримала від читання щире задоволення. Хоч деякі оповідання досить жорстокі, маю вас попередити.