Не до кінця зрозуміла, що ж це було, але хочу ще. Я ніби кіно подивилась, хороший, якісний фільм із прекрасними акторами, які зіграли дуже добре прописаних персонажів. Сюжету не пам'ятаю, може його й не було, але в пам'яті спалахують діалоги, герої, мої враження від них.
Головна героїня, письменниця і оповідачка прилітає в Афіни по роботі. Вона - одна з викладачок курсів письменницької майстерності. Відтак героями книги стають люди, що зустрілись їй по дорозі і вже в Афінах, старі знайомі та нові студенти, колеги і випадкові знайомства. Чи то через вміння слухати, або через письменницьку емпатійність, вона отримала багато розмов, а ми - цілу книгу.

Це будуть історії кохання та розлучень, сімейні драми та особисті трагедії, творчі спроби і професійні інсайти. Сама ж головна героїня лише привідкриває нам власне життя, єдине, що можна сказати напевне, вона - доросла жінка.

Особливо мені сподобались історії учнів письменницьких курсів. Можливо тому, що це були динамічні розповіді, в межах відповідей на запитання чи презентації домашнього завдання. Та, зізнаюсь, причина може критись у тому, що домашка в них була: написати оповідання про тварин. Тільки не обманюйтесь, мімішності не буде.

Дуже сподобалось, що авторка не намагалась шокувати, вразити, тримати мою увагу силою. Це була стрімка течія оповіді, яка не втомлювала і не набридала, хоча, по суті, нічого аж такого не відбувалось.