Пані Берті Бартолотті - шалена фанатка "магазинів на дивані". Її квартира постійно завалена посилками і вона навіть не пам'ятає що і коли замовляла. І от, без жодної підозри, розпаковуючи чергову посилку, вона побачила там дивну бляшанку, в котрій виявився.... ХЛОПЧИК. Так, жива семирічна дитина. Проте не зовсім звичайна, а виготовлена на спеціальній фабриці. Тому Конрад надзвичайно чемний, слухняний, як сказала би моя бабуся, "степенний". Ну от просто мрія будь-яких батьків. І от протягом книги ми бачимо як пані Бартолотті віднаходить в собі материнський інстинкт, як вони вчаться взаємодіяти один з одним, як Конрад, завдяки своїй сусідці Кіті знаходить нових друзів, соціалізується та перестає бути втіленням ідеалу, а стає просто звичайним хлопчиськом. І все це приправлено надзвичайним гумором та неймовірно теплою атмосферою. Навіть норм такий плот твіст тут присутній. В якийсь момент пані Берті Бартолотті отримує листа від фабрики з вимогою повернути Конрада. Як же вони викрутяться? Дізнаєтесь, якщо прочитаєте🌚

Це була моя перша самостійно прочитана повноцінна книга і вона закохала мене в себе з перших рядочків. На першій же сторінці ми бачимо, як пані Берті Бартолотті стрибає по хаті на одній нозі, щоби струсити з себе крихти, після сніданку в кріслі-гойдалці. Мене зараз це сильно веселить, а в дитинстві це прям був розрив.

Неймовірно дотепна, неймовірно душевна книжка, яку цікаво читати як дитині, так і дорослому.