Київські неокласики: антологія. 1920-193-ті.

До антології увійшли поезія й художня проза, літературознавчі статті й мемуаристика "київських парнасців", зокрема тексти "неокласиків про неокласиків", написані впродовж 1910—1930-х років, а також деякі тексти пізнішого часу. Окрім творчого доробку "канонічної п’ятірки" (М. Зерова, М. Рильського, П. Филиповича, М. Драй-Хмари, О. Бурґгардта (Юрія Клена)), в книжці представлено праці "шостого у гроні" В. Петрова-Домонтовича, а також маловідомих і нині призабутих учасників неокласичного гурту: М. Могилянського, Б. Якубського, А. Лебедя, М. Новицького, С. Савченка, М. Калиновича, А. Ніковського. Твори неокласиків, уперше зібрані в такому обсязі разом, постають як один суцільний Текст, в якому особливо увиразнюються численні міжтекстові зв’язки й лейтмотиви, поетичні діалоги й теоретичні дискусії.