«І не лишилось жодного»
Агату Крісті не просто так називають королевою детективів. На сторінках її книг оживають історії, які й сьогодні майже через століття після написання все ще викликають захват від своєї загадковості та азарт таки розгадати задум великої письменниці.
Сам твій вперше вийшов друком у 1939 році. Здивувало мене також те, що ми так і не побачили на сторінках книги знаменитого Пуаро чи Марпл, натомість у нас є абсолютна самостійна історія, яка тільки наводить жах та відчуття безвиході, коли починають помирати люди навколо, а поряд немає жодного, хто міг би врятувати день.
Коли я бралась за читання цієї книги, я підійшла до питання з усією готовністю. У мене був блокнот, ручка та нестримне бажання розгадати загадку, яку представила нам Агата.
Історія починається з того, що 10 незнайомців запрошує на свій новопридбаний острів один американський магнат. Жоден з відвідувачів з ним особисто не знайомий і кожен отримав запрошення по пошті чи через четвертих знайомих. Коли вони прибувають, виявляється, що самого господаря на острові немає і їм пропонують поки почати відпочинок без нього. Одна з головних героїв виявляє у себе в кімнаті дивний віршик, який стане пророчим. А компанія склалась напрочуд чудна: тут у нас і леді у віці, і суддя, і колишній детектив, і мачо, і гувернантка – здавалось би, що у них спільного? Та дуже швидко вони дізнаються, чому саме їх тут зібрали, коли перший стовпчик із віршика стає реальним, а на острові їх залишається дев’ятеро.
Це без перебільшення один з найкращих детективів з елементами трилера, який я читала. Це праматір всіх слешерів, але без награних смертей. Замість цього перед нами справжня загадка, навіть містика, цікаві та колоритні персонажі, а психологія поведінки кожного з них заслуговує на окреме ессе (думаю таке вже встигли написати і не одне).
З тигерів можу зазначити: смерть дитини, місцями досить детальний опис смертей та самогубство.
Моя оцінка: 1000/10. Обов’язково для прочитання всім любителям детективів (як і всі інші твори Агати Крісті)
П.С. країна-помилка переклала цю книгу як «десять негретят», що може вводити читача в оману, але саме український переклад є літературно правильним з англійської - «And Then There Were None» - і не расистським.
П.С.С. Я таки вгадала вбивцю)))