Напевно кожен, хто цікавився квір-літературою, так чи інакше натикався на англійську версію цієї книги. Хтось відшукав її в списку найпопулярніших книг про гендер та самопізнання, а хтось знайшов її у трішки іншому списку - заборонені книги у бібліотеках США (на момент 2025 вона була на 3 місті по кількості заборон до читання). Чуючи таке одразум приходить на думку щось жахливе, бо не можеш невинна книга потрапити під заборону, правда? Напевно там піднімаються питання, які можуть нашкодити чи навіть травмувати дітей, правда? Правда? Сумно визнавати, що у 21 столітті така важлива та унікальна у своєму роді книга може стати поперек горла комусь у вільній демократичній країні. Саме тому я так зраділа, коли нарешті побачила її на наших поличках. Є можливість самостійно ознайомитись з матеріалом і зрозуміти чи такі вже страшні намальовані чортики.

Комікс є автобіографічним. Головними героями виступають Мая Кобабе. Вони народились та виросли в Америці. У свідоцтві про народження написано “Рід: жіночий”, але ця теза ніколи не відповідала правді. Автори історії досить відкрито та чесно розказують, як прийшли до обізнаності щодо власного гендеру та сексуальності, з якими перепонами стикались та через які травми їм прийшлось пройти до того, як повністю зрозуміти та приймати власне я. І саме це і є найбільш провокативним. Бо в кінці кінців автори може і народились небінарними, але зрозуміли це далеко не одразу. Це був довгий шлях. Навіть самі Мая в кінці історії спілкуючись з дітьми підлітками задає собі питання: скільки з них проходять/пройдуть той самий шлях, що і вони? Ідея заразни. Не приведи хтось із дітей візьме до рук цю книгу і побачить в ній себе. Жах!

Одразу також хочу зазначити дуже цікавий синтаксис в цій книзі, який я радо позичила. Думаю, помітно, що я використовую множину звертаючись до Маї. Не дивуйтесь, цей комікс писала одна людина, але, як ви вже знаєте, далеко не звичайна. Мая ідентифікують себе як небінарна особа, а отже займенники він/вона не відповідають реальності авторів. Для української версії видавництво “Інша бук” прийняло рішення розширити звичайні конструкції та замінили не тільки займенник на “вони”, а і родові закінчення на множину для кращого підкреслення ідеї книги. До поки Мая не визнали себе такими, якими вони є, в коміксу використовували жіночий рід по відношенню до них, а вже потім, для підкреслення переходу - вони. І це прекрасно)

Моя б воля, я б видала цю книгу абсолютно всім. Мая дуже влучно передали емоції та ідею, що живуть у голові та душі людей, що не вписуються у норми гендерної ідентифікації. Такі історії допомагають зрозуміти, що вони не самотні, що вони не неправильні, що у них є майбутнє і воно може бути щасливим і повним любові в першу чергу до самого себе.