Шьоя Ішіда – шкільний хуліган, який вбачає радість лише у порушеннях правил та грі «На слабо», суть якої полягає у тому, щоб робити витівки, порушуючи правила. Це він практикує з двома друзями. Їх я б не назвала справжніми друзями Шьої, хлопець загалом ніколи не знав справжньої дружби, але хлопці не проти пограти за цими правилами, тож порушують правила вони разом. Мама головного героя працює у перукарні і хлопець часто приходить до неї з побитими колінами, порваним одягом або ж без одного кросівка (він загубив його у річці, куди стрибав з мосту на слабо). Шьоко Нішімія – дівчинка, яка переходить до класу Шьої та одразу починає того бісити. Шьоя глухоніма та ще й вміє вбачати позитив там, де, здавалося б, його немає. Вона привітна і тактовна, дружелюбна та спілкується з однокласниками через зошит. У ньому постійно з’являються нові діалоги з однолітками та зневажливі вислови від Шьої. Власне, він став єдиним, кому не догодила Нішімія. Варто зауважити:
- Вчитель безпринципно засуджує ставлення Шьої до Шьоко, з ним неодноразово ведуться відповідні бесіди, але це не змінює поведінки хлопця
- Нішімія – повна протилежність головного героя. Але так як він ніколи не мав справжніх друзів та і загалом звик поводитися не за правилами, обирає лише булити однокласницю (це він вміє найкраще)
Протягом сюжету Шьоя булить Шьоко, а закінчується це бійкою та переводом дівчинки в іншу школу. Лише у самому кінці Шьоя розплющує очі та порівнює як до Нішімії ставилися інші однокласники (і чому) і як до неї ставився він.
«Наступного дня мені стало ясно, що найбільшим дурнем був я.»
Книжка закінчується відкритим фіналом так, що хочеться тут же братися за другий том. А також підійде під настрій «поплакати», ну дуже чуттєво прописані переживання Шьої в кінці манґи.
Підсумовуючи – основне:
- Тема інклюзивності
- Троп «Від ворогів до закоханих» (просто у цьому томі вони 99% сюжету ще вороги
- Тема адаптації у новому середовищі