Дія відбувається в вікторіанській Англії. Маємо родину, в якій мати - сувора релігійна жінка, а батько - митець-дизайнер. Мати - родинна аб'юзерка, яка тиранить двох своїх доньок. Особливо старшій дістається. Мати змушує її фізично працювати змалечку, глядіти молодшу сестру, вона постійно вчиться і не має взагалі часу для відпочинку. Через те у неї постійно трапляються панічки, психози і тд. Мати вважає її психічно хворою і "лікує" дуже альтернативно (капець). При цьому мати також всіляко за аскетичний образ життя: вдома мінімум світла, не топлять камін навіть взимку, їжа бідна. Пояснює це тим, що "у багатьох інших людей немає навіть зайвого шматка хліба, тож і нам треба голодувати" (єбобо, що поробиш). При цьому мати також проактивна феміністка, що трохи вносить дисонанс в її образ, але я з тим змирився, бо якщо пошукати, логіка таки є.
Власне мати хоче, щоб Еллі (так звати головну героїню) стала лікаркою, а це ще часи, коли жінки не мали базових прав, і отримати вищу освіту - то взагалі щось нереальне. Загалом, уся книга - дуже про шлях молодої дівчини, сповнений боротьби зі стереотипами, приниженнями і власними демонами. Вона прямо відчайдушно жадає хоч краплинку материнської любові і схвалення, і заради цього готова йти на все.
Загалом, книга важка і повільна, тому на перших порах може здатися нудною, але я б так не сказав. Багато рефлексій ГГ, також багато уваги приділено її стосункам з молодшою сестрою, яка така собі бунтарка в родині і не хоче коритися звичному ходу речей.
Найбільш нормальний тут батько, по ходу. Він, правда, не лізе в загальну картину виховання, але потайки постійно підтримує дівчат, наскільки це може робити батько вікторіанської епохи.