До музики. Бйорнстад Кетіль. Бйорнстад Кетіль

«До музики» – перша частина трилогії норвезького піаніста, композитора й письменника Кетіля Бйорнстада. На авансцені – юний піаніст Аксель Віндінґ. Сенс свого життя він убачає у музиці, любов до якої, як і до всього прекрасного, йому привила матір – чудова, надмір гарна «для цього місця, для цього життя» жінка, яку так рано хлопчина втратив. Коли її не стає, зникає навіть сама подоба щастя, залишаючи по собі трьох неймовірно самотніх людей – Акселя, його сестру і їхнього батька.
Переживши таку трагедію, хлопчина фактично не відчуває страху перед новими починаннями. Його ахіллесова п’ята – несподівана пристрасть до головної конкурентки на конкурсі юних піаністів Анні Скууґ. Вона вабить його серпанковою таємничістю, нагадує сріблясте нічне марево. Спершу Аксель і не підозрює, що за загадковістю юнки – хворобливі взаємини з батьком-деспотом, який реалізовує свої амбіції за рахунок доньки. Вона часто тікає в музику; їй знайоме відчуття, коли ниє кожна кісточка після зіграного концерту. Тонкість її душі дозволяє відчути суголосність із Акселем за тим, як він грає Дебюссі, а хлопчина, де б не знаходився, кожну свою думку звертає до неї.
Ці двоє, як ніхто інший, розуміють, що музика – жива матерія, яка живить і дає силу; потаємне місце для сокровенних почувань; компас, що допомагатиме знаходити дорогу одне до одного: «… Шукай мене десь між альтом і другою скрипкою». Навіть, якщо попереду невідоме, навіть якщо – невідворотне…