Я в захваті від поєднання авторського стилю і якісного перекладу. Це неймовірне задоволення від читання. Чистий кайф.
Книга знайомить нас із сім'єю Рамзі: подружжя і їх восьмеро дітей. Батько - вчений, матір - красуня. Діти із різницею у віці приблизно від 18 до 2річки. Все сімейство, кілька їх друзів і прислуга проводять літо в будиночку на березі моря. Наподалік маяка. Місис Рамзі справжня берегиня сімейного вогнища, підтримка своєму ексцентричному і розгубленому чоловікові. Містер Рамзі викладає в університеті, має геніальні здобутки в молодості, резонансну наукову працю, але війна, схоже, залишила на ньому відбиток, який не дасть більше написати чогось такого ж геніального як колись. Випадкові-невипадкові люди, які гостюють у родини Рамзі, їх діти і навіть прислуга тут настільки живі персонажі, що досі стоять у мене перед очима (на щастя, не розмовляють зі мною🤣).
Текст поволі накочується на нас хвилями, думки наших героїв змінюють одна одну і ми вже добре знаємо всіх героїв, з усіма їх недоліками і чеснотами. Жіночі персонажі у Вірджинії Вулф особливо яскраві. Мене колихало як в човні сторінками цієї книги, я вловила ритм і здавалося так буде до кінця.
Та авторка уміє дивувати і навіть "підсадити на голку" очікування нових поворотів. Я досі під враженням від приголомшливої події, яку так майстерно, органічно і неочікувано було введено в текст, що я кілька хвилин після прочитання не могла оговтатись. "Шторм і кількаметрові хвилі" вирували на сторінках цієї сторінки ще кілька розділів - вау.
Я точно ще читатиму романи Вірджинії Вулф, мені щиро сподобалось.