"Якщо хочеш знайти - не припиняй шукати"

Кажуть, що найстрашніше - коли безслідно зникають діти. Немає тіла, немає жодних слідів, свідків або хоча б маленької зачіпки. Ніби дитини ніколи не існувало. Саме так сталося з Грейс і Аароном, в день, коли вони бачили свою доньку востаннє. Вся країна моментально стає свідком сімейного горя, і тисячі людей починають шукати дівчинку. Але що таке маленька трирічна дитина в величезній країні? Неначе голка в сіні, еге ж?

До пошуків приєднується молода студентка факультету журналістики Мірен Тріґґс, яка понад усе прагне знайти дівчинку і повернути її батьку і матері. Хто б знав, що це розслідування затягнеться на довгі роки і зробить Мірен майже одержимою цією справою? Єдиний слід, який дає надію на успіх - це таємнича відеокасета, яку одного разу підкидають в поштову скриньку безутішних батьків...

Книга захоплює з перших сторінок, і має неймовірно кінематографічну оповідь. Попри те, що розповідь побудована не хронологічно, вона читається абсолютно цілісно, хоч часові стрибки і можуть перший час сильно заплутувати читача. Разом з Мірен ми занурюємось у кримінальні архіви, розплутуємо закручену історію викрадення Кери, і ниточки ці щоразу зв'язуються в дедалі більш хитрі сплетіння, повертаючи сюжет абсолютно неочікувано. На тлі детективної історії ми спостерігаємо і особисту драму Мірен, яка стає тісно сплетеною з долею Кери. Чудовий сюжет і розвиток, хороші персонажі, соковита мова