Нарешті вирішила познайомитися з Аберкромбі і вибила повний куш. Можливо не найтонша з його книжок, але не менш дорогоцінна. Якщо ви мене спитаєте що відбувається в цій книжці, я скажу що простіше сказала що НЕ відбувається, бо ще виглядає як картина Пікассо де в кожному кутку щось вибухає, вивертається та гавкає 😁 Я повністю перейнялася долею кожного «Чорта». Усі вони мають свої сильні сторони та недоліки, але, зрештою, більшість із них роблять усе можливе, щоб подолати ту прокляту долю, яка перетворила їх на дияволів в очах суспільства. Більшість із них щиро прагнуть творити добро й бути добрими після гріхів свого минулого, а дехто хоче належати до групи вірних друзів. Це Аберкромбі, який пише епічний фентезі-роман із цілісною «знайденою родиною», що складається з злодія, боягузливого ченця, проклятого лицаря, пірата, самозакоханого некроманта, невидимого ельфа, літнього вампіра та перевертня. Я не зміг цьому встояти. Персонажі були симпатичними, а діалоги — неймовірно захоплюючими. Стежити за їх подорожжю крізь усе пекло на Землі було захоплююче, приємно та сповнене моментів, що змушували реготати.