Мабуть, почну з того, що не варто обманюватися рожевою обкладинкою — це книжка далеко не лише для жінок. Як чоловік, читаючи, в якийсь момент подумав, що, мабуть, чоловікам «Без інструкцій» узагалі варто було б радити окремо 😄😄😄

І це не жарт. Значна частина цієї книжки — про речі, які відбуваються між жінкою і чоловіком. Про секс, стосунки, згоду, особисті кордони, невміння говорити про власні бажання, сором і стереотипи, з якими ми всі виростали. Просто тут усе це показано переважно очима жінки. І саме тому чоловікові читати подекуди навіть цікавіше: бачиш знайомі ситуації з іншого боку й часом ловиш себе на думці: «Ага. А я про це взагалі ніколи так не думав».

Окремо попереджу: 18+ на обкладинці тут точно не для краси 😄 Книжка дуже відверта й місцями справді пікантна. Секс тут не десь сором’язливо залишається «за зачиненими дверима» — про нього говорять прямо, багато й без цензури. Але при цьому відверті сцени не здаються вставленими просто заради провокації. Через них якраз і розкривається те, про що ця книжка насправді: як людина пізнає власне тіло і сексуальність, чого соромиться, чого боїться, що терпить, бо думає, що «так треба», і як поступово вчиться розуміти себе.

І все це могло б перетворитися на дуже важке читання, бо деякі ситуації тут зовсім не веселі. Але книжка написана настільки легко, лаконічно і з таким хорошим почуттям гумору, що читається дуже швидко. Немає довжелезних роздумів на десять сторінок чи спроб пояснити читачеві, що саме він повинен винести з кожної історії. Ситуація, реакція, кілька влучних фраз — і їдемо далі. Кожен розділ — нова історія, новий досвід. Деякі моменти смішні, багато кринжових (переважно через поведінку чоловіків 😄), деякі відверто бісять, а над деякими хочеться трохи зависнути й подумати.

Ще дуже сподобалося, що текст добре відредагований. Він живий і розмовний, але не сирий — читається чисто й природно, нічого не спотикає і не вибиває з історії.

Ну і саме видання — окрема любов. Софт-тач обкладинка, кольорові форзаци, лясе, приємний папір — книжку просто класно тримати в руках. Рожевий колір тут узагалі працює як чудове маскування того, наскільки доросла історія ховається всередині 😄

Тому так: дівчатам — однозначно. А чоловікам... та теж однозначно. Раджу не як якийсь «посібник із розуміння жінок», а просто як можливість на кількасот сторінок подивитися на секс, дорослішання і стосунки з перспективи, яку ми самі прожити не можемо.

А ще, можливо, після неї трохи частіше хочеться не здогадуватися, що думає людина поруч із тобою, а просто взяти й запитати.

Дякую за новий шедевр сучасної української літератури!