Історія дуже обеззброююча, по-дитячому безпосередня і навіть трішки наївна, але від цього дуже мила. Попри те, що вона розповідає про хворобу, тут немає лікарів, лікарень і всього оцього гнітючого. Дуже світла, красива і ніжні. У нас в центрі історії родина - мама, бабуся і маленька донька/онучка. І одного разу манюня підслуховує розмову мами і бабусі, в якій мама каже бабусі "як же до тебе причепився той рак?!" і плаче.

Мала сприймає "рак" буквально і думає, що до бабусі причепилась тваринка. Вона намагається шукати інформацію про те, як відчепити рака і взагалі, що робити, якщо до тебе він причепився. Бабусі, тим часом, все гіршає, бо хвороба забирає у неї сили тотально. І маленька вигадує хитрий план-капкан. Все просто: рак же живе в воді, то значить треба поїхати до річки або озера, змусити бабусю купатися і рак відчепиться.
Вся родина їде відпочивати в село, де онучка, перш за все, веде бабусю до водойми, хлюпає на неї водою, заохочує купатись, зануритись в воду повністю. Бабуся піддається і веселішає, бо всі граються в воді і чудово проводять час.

Так вони відпочивають і відпочивають, потім повертаються додому. І за деякий час мама зустрічає бабусю в гості і радісно повідомляє "Нарешті той рак відчепився від тебе!". Бабуся дійсно здорова, всі щасливі, ура))

Книга, думаю, ідеально підходить для пояснення дитині певних аспектів хвороб, і про те, що варто об'єднуватись перед обличчям такого випробування. Ще історія про родинну ніжність, про почуття онуки до бабусі, і все це дуже і дуже красиво, затишно і майже чарівно