Коли зло зачаїлося прямо за твоєю спиною - найстрашніше, певно - не знати, чи варто обернутися і поглянути через плече, бо невідомо, що ти можеш там побачити. Можливо, це буде твій останній погляд...

🦴Маленьке містечко Холодне Поле тероризує хтось. А якщо вірніше - щось. І це щось не просто вбиває, а їсть своїх жертв. Немає жодної зачіпки. Жертви абсолютно випадкові, різної статі, роду занять, віку. Але це щось методично вбиває і з'їдає їхні внутрішні органи, огидно чавкає і відригує від задоволення. На слід Звіра виходить поліціант Денис Чорний, який береться за будь-яку ціну впіймати чудовисько. Але все не так просто, бо за Звіром стоїть дехто, хто ним керує... і, схоже, це людина... Все починається з того, що Звір чомусь промахується і залишає одну з жертв живою, але без очей. Дівчина в розпачі, але з її допомогою поліція розраховує спіймати злочинця (чи злочинців?). Вочевидь, з цими подіями якимось дивним чином пов'язані з загадковим чоловіком на ім'я Артем, навколо якого забагато загадок, вихованцями місцевого дитбудинку і послідовниками дивного культу Симаргла, які вірять, що давня міфологічна істота прийшла в наш світ, щоб за щось помститися. Чому саме в усіма забутому містечку - неясно, але з'ясуємо.

🧠Історія доволі моторошна і кінематографічна. Картинки, що їх описує автор, абсолютно живо постають в уяві, і це ніби дивитися жахастик на широкому екрані. Недивно, що книзі присвоїли мітку 18+, оскільки описи вбивств і подібного дуже реалістичні і викликають як мінімум огиду. Як максимум цілком реальне бажання більше не їсти нічого і ніколи. Написано трішки кострубато і, певно, не дуже уважно вичитано редактором по стилістиці. Але це я помічаю, як задрот. Можливо, пересічному читачу буде і непомітно))) Нерви лоскоче, історія затягує. Думаю, якби зняти фільм по цій книзі, було б дуже і дуже непогано. Одна-єдина деталь, яка дратувала на початку (але потім мозок звик) - це велика кількість деталей (як от імен, деталей зовнішності і тд), яка заважала концентруватися на головному і засмічувала мозок (Брет Істон Еліс, привіт))) Але в усьому іншому - я цілком задоволений і не шкодую про те, що дослухався до рекомендації однієї подруги, і спробував почитати український жахастик

Найгірша книга серед прочитаних мною протягом року (20+ книг). Автор не вміє будувати ні сюжет ні хронологію оповідання. Якщо коротко про книгу то це як поєднати "Уліци разбітих фанарєй" і "Екстрасенси" на СТБ