“А що якщо?” — питання, яке собі часто ставлять винахідники, і загалом люди вільного творчого мислення.
Саме так ми і назвали цикл подій, який дозволить вам сформувати грунтовніше уявлення про ролі наукової фантастики в системі культури, а також ми вчитимемося уважніше і вдумливіше сприймати тексти, що спираються на вигадані світи, які, втім можуть бути лише іншим ракурсом бачення нашої реальності. Можливо, для когось з нас вони стануть альтер-его, і таке своєрідне розширення простору особистості допоможе краще підготуватися до несподіванок і невизначеності, що ними наповнене наше життя.

  • Лекція №1. 26 березня. 18:00. Коли ми почали науково мріяти? Початки наукової фантастики

Лекція пов’яже старт наукової фантастики з епохою Просвітництва та підйомом промислового виробництва XVIII-XIX ст. Історичні події того часу, як і винаходи тієї доби спонукали літераторів уявляти, як технологія працюватиме на благо людини й допоможе сконструювати більш справедливий світ. Рівночасно ширилися й застереження, адже техніка цілком може вийти з-під людського контролю. Мері Шеллі, Жуль Верн та Герберт Веллс будуть героями цієї розмови.
 

  • Лекція №2. 27 березня. 18:00. Оптимістичний сай-фай: мрії про далекі зорі й не лише

Закінчення другої глобальної війни та перемога над нацизмом, рівночасно з новою хвилею винаходів, що уможливили підкорення космосу, спричинили вибух оптимізму в літературній фантастиці. Людство всерйоз планувало далекі міжгалактичні подорожі вже в найближчому майбутньому. Застереження, звісно, залишалися й тривога Холодної війни потроху давалася взнаки, проте сай-фай 50-60-х все ж дозволяє собі оптимістичні фінали: його творці – найперше, Рей Бредбері, Айзек Азімов, Артур Кларк, Станіслав Лем – не сумніваються в здатності людини зробити рішучий крок за межі незнаного.
 

  • Лекція №3. 28 березня. 18:00. Епоха скепсису: антиутопія, постапок і кіберпанк

Кінець попереднього сторіччя у фантастиці був, головним чином, позначений розчаруваннями. Доки політики святкували значні зміни в світоустрої та торжество демократії, літературна фантастика не могла позбутися інерції поганих передчуттів. Мир видавався нестійким, а технологічні тенденції вкрай загрозливими. Антиутопія, що як оповідь про деспотичне суспільство існувала давно, зрісшись із трансгуманістичними страхами, породила кіберпанк; поруч множилися похмурі візії постапокаліпсису. Чільними фантастами часу стали Філіп Дік, Вільям Ґібсон та Ніл Стівенсон зі своїми жаскими передбаченнями.
Наша сучасність, здається, не обіцяє райдужного майбутнього. Принаймні поки що література його собі не уявляє.
 

Ця серія лекцій стане початком циклу подій, які проводе Культурна інституція “Міжвухами” про різні аспекти функціонування фентезі і наукової фантастики в системі культури. Нашими спікерами будуть провідні українські літературознавці, письменники, філософи, митці і винахідники.
Організатор - культурна інституція “Міжвухами”, створена для розвитку системного підходу до культури і підтримки довгострокових ініціатив, що заповнюють прогалини смислів в українському культурному просторі.

Усі три лекції проведе літературознавець Ростислав Семків у книгарні “Сенс” на Арсенальній о 18:00, пров. Микільський, 1/25