Безкоштовна доставка від 500 грн.
Хороші люди читають хороші книжки
Графік роботи:
Книгарня-кавʼярня:  Інтернет-магазин:
Пн-Пт: 08:00-22:00 Пн-Нд: 09:00-19:00
Сб-Нд: 09:00-22:00  
0
Мій кошик
Додайте товари до кошика
Каталог
Бажання
Додайте товари до списку бажань
Характеристики
Автор Павло Швед
Видавництво Komubook
Розділ Соціологія
Рік видання 2020
Кількість сторінок 232
Штрихкод 9786177438228
Формат, мм 140x200x17
Вага, кг 0.300
Новий відгук або коментар
Увійти за допомогою
Оцініть товар
Надіслати

З чого нам дозволено сміятись? Павло Швед. Павло Швед

Немає в наявності
Артикул: 00005701
280 грн
Увійдіть на сайт щоб
додати товар в список бажань
Тип обкладинки
Повідомити, коли з'явиться
Увійдіть на сайт, щоби
додати товар у список побажань
Опис

Пропоноване видання містить збірку вибраних есе засновника платформи «Комубук» Павла Шведа, початково опублікованих у часописі «Критика» й онлайн-виданні Provid.org. Хоча вони й написані в різний час та за різних нагод, ці тексти в теоретичному плані об'єднує багаторічне зацікавлення автора лаканівським психоаналізом Люблянської школи та ідеями Славоя Жижека зокрема, а в тематичному — те, що за визначенням відомого українського публіциста Миколи Рябчука можна було б окреслити як нашу «колоніальну спадщину та постколоніальну спадковість». Попри те, що такі імена як П'єр Бурдьє, Мішель Фуко, Ален Бадью, Франц Фанон, Маршал Берман, Бенедикт Андерсон чи Младен Долар, як і деякі інші, рідко звучать на сторінках цієї збірки, імпліцитна присутність їхніх ідей, поглядів та способів тлумачення є тут достоту повсюдною, адже поряд із лаканіанством саме вони відіграли вирішальну роль в інтелектуальному становленні автора цих «проб». Тож суспільно-політичні й культурні феномени, розгляду яких присвячені окремі есе, доволі різноманітні й охоплюють такі теми, як українські дебати про «постмодернізм» 1990-х — 2000-х років, нові засоби вираження літератури, зокрема феномен мережевої літератури, питання етики й політкоректності як домінантної у наш час форми етичного, проблему (пост)тоталітаризму й сучасний кінематограф. 

Вгору