Мені прям рідко трапляються такі історії. Щось не тільки розважальне, але і пізнавальне. В кінці книжки є кілька сторінок цікавинок про дельфінів, зокрема, про тих, які водяться в Україні. А ще після цього маленька тест-вікторина з можливістю намалювати дельфіна, придумати імена і тд. Варто зважати, що книжка про жорстокість людей до тварин, і автори не намагаються згладити для дітей деякі деталі, показуючи правду. Книжка зі списку переможців премії "Гуманна книжка"

Отже. Головний герой - хлопчик на ім'я Марк, який живе біля дельфінарію. Марк не говорить з народження. Йому через це важко комунікувати з іншими дітьми, тому друзів у нього мало. Одного разу він знаходить оголошення, що дельфінарій анонсував конкурс на найкраще ім'я для новонародженого малюка дельфіна. Марк малює портрет дитинчати і придумує ім'я Матіс. Звісно, він виграє і йде знайомитись з дитинчам. Раптом дельфін говорить до нього, і Марк його розуміє. Вони плавають і гарно проводять час. Але якийсь час потому Матіс розповідає, що його змушують малювати і цим розважати людей. Він живе окремо від мами і тата, і їм не дозволяють бачитись, бо це "заважає навчанню". Ще Матіс розповідає про жахливі речі, які кояться в дельфінарії. Ось де дельфін Марія, яка осліпла від хлорки в басейні, он там Воллі, який так хотів покликати родичів з океану, що "зламав" свої локатори і тепер взагалі не має можливості орієнтуватися в просторі. Більш за все Матіс хотів би поплисти у відкрите море з батьками та іншими дельфінами і жити вільно. Марк вирішує йому допомогти. Він влаштовується в дельфінарій на підробіток. І одного разу Матіс під час виступу замість картини пише на аркуші слово "катівня". Ми дізнаємось, що цьому його навчив Марк і ще одна дівчинка, яка теж трохи підпрацьовує в дельфінарії. Це спричиняє резонанс, в місто приїздять вчені і журналісти, які досліджують діяльність закладу і умови утримання дельфінів. Врешті решт, суспільний тиск призводить до закриття дельфінарію і звільнення тварин, які щасливо пливуть в океан. А Марк після цього говорить свої перші в житті слова.

Мені історія сподобалась. Вона і про щиру дружбу, і про захист слабших, і про об'єднаність, і про гуманність. Дуже потужна, щира і емоційна. Однозначно заслуговує бути в списку переможців премії