Без ґрунту. Оповідання. Віктор Домонтович

Роман "Без ґрунту" та оповідання "Помста", "Приборканий гайдамака" і "Ой поїхав Ревуха…" об’єднані спільною темою складності ідентичності та необхідності прикидатися тим, ким насправді не є. Ці твори досліджують внутрішні конфлікти людей, змушених приховувати свою справжню сутність.

Дія роману "Без ґрунту" відбувається на рубежі 1920–1930-х років, у часи, коли нові ідеології проголошують повний розрив з традиціями та прагнуть створити нову людину, вільну від будь-якого спадку. В цій авторитарній державі лідер має стати єдиним об’єктом поклоніння. Харківський культуролог Ростислав Михайлович повертається до рідного Дніпра, щоб вирішити долю старовинної Варязької церкви, створеної його вчителем.

Віктор Домонтович майстерно змальовує атмосферу тотального державного страху, в якій люди змушені носити маски, що часом приростають до облич, і де інтелектуальна втеча стає єдиним порятунком від жахливої реальності. Роман і оповідання показують складність співіснування різних ідентичностей в одній людині та відображають необхідність знаходити баланс між внутрішніми переконаннями й зовнішніми вимогами суспільства.