|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
«Годі здригатися». Життєва філософія легендарної першої президентки Литви.
Тематика книги
Біографія, політика, міжнародні відносини, жіноче лідерство, мотивація.
Опис книги "Велика президентка маленької країни. Історія Далі Грибаускайте" Дайви Ульбінайте
Якщо Марґарет Тетчер прославилася як Залізна Леді, то Даля Грибаускайте — як Сталева Магнолія. Волелюбна, прямолінійна, справедлива, з блискавичною реакцією і впевненим голосом — такою запам’ятали литовську президентку.
Чому Даля Грибаускайте відмовилася пити шампанське з Обамою? Як вона протистояла енергетичному тиску Росії й не вітала Путіна з каденцією? Як «захистила» Німеччину й змогла переконати у зворотному Трампа?
Кому сподобається книга “Велика президентка маленької країни. Історія Далі Грибаускайте”?
Для широкого кола читачів, всіх, хто хоче дізнатись таємницю лідерства президентки Литовської Республіки Далі Грибаускайте, а також дослідити події, явища та рішення епохального для держави Литви десятиліття.
Чи варто прочитати цю книгу?
Ця книжка — історія сильної лідерки, яка знає ціну собі та своїй державі, обстоює національну гідність і вибудовує власну діяльність на суспільних цінностях. Навіть коли залишається сама проти олігархів і корупціонерів, Кремля і Вашингтона, противників і вчорашніх соратників.
Про авторку
Дайва Ульбінайте— литовська журналістка й піарниця. У 1998–2008 роках працювала на каналі TV3. Отримала нагороду МВС Литви за просування демократії і найкращий телерепортаж «Жінка й демократія» (2001). У 2006–2008 роках — радниця міністра внутрішніх справ зі зв’язків зі ЗМІ та громадськістю. Із 2009-го — радниця президентки Далі Грибаускайте, а у 2012–2019 роках — головна радниця й керівниця пресслужби.
Книжки на схожу тематику
- «Бенджамін Франклін» Волтер Айзексон, «Наш Формат», 2019 рік;
- «Команда суперників. Біографія Лінкольна» Доріс Ґудвін, «Наш Формат», 2019 рік
Відгуки про книгу “Велика президентка маленької країни. Історія Далі Грибаускайте”
”Ця книжка — про мій найяскравіший досвід і ухвалені рішення, про вчителів, життєві й політичні уроки, які, я маю надію, дадуть змогу зрозуміти випробування, що випали на долю Литви та на мою особисту. Хотілося б вірити, що книжка допоможе українському народові зміцнити віру в себе й посилити вимоги до керівництва своєї країни.” — Даля Грибаускайте, президентка Литовської Республіки (2009–2019)
”Українські лідери часто говорять про європейський вибір України. Та Даля Грибаускайте не просто говорила. Вона вела литовців і переконувала європейських лідерів у важливості інтересів Литви. У книжці якраз описано досвід, що допоможе українцям на цьому шляху.” — Марюс Януконіс, дипломат, надзвичайний і повноважний посол Литви в Україні (2015–2020)
”Це захоплива біографія Далі Грибаускайте — лідерки доленосних часів, ім’я якої стало брендом у Литві, Україні та Європі загалом. Її історія вчить і надихає.” — Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України
”Ця книжка про сміливість, честь, гідність і любов до людей та держави. Президентка Даля Грибаускайте — це не посада, це Людина. Малого кого з президентів можна охрестити таким високим титулом. Вона довела, що справжня.” — Яніна Соколова, телеведуча
Найкращі цитати книжки
Про життєвий девіз Далі Грибаускайте
«Я ще раз повторюю: годі здригатися», — цю фраза президентка повторювала нам сотні разів упродовж десяти років. Страх вона вважала такою собі капітуляцією. Президентка не мовчала. На все, що відбувалося в нашій державі та навколо неї, вона реагувала відверто, сміливо і давала нещадну відсіч. Однак лише тоді, коли була в належній готовності. Вона уважно і ретельно аналізувала ситуацію й добирала відповідні слова.
Як президентка ухвалювала рішення
З вагомими аргументами ти міг завітати будь-коли — не було необхідності окремо запитувати про дозвіл. Однак після ухвалення рішення ліпше не перечити — Даля Грибаускайте була непохитна. І це не сліпа впертість, а радше принципова позиція. Позаяк шлях до ухвалення рішення завжди був довгим. Президентка бажала суперечки, навіть сутички. Інколи, задля отримання найкращого результату, вона зіштовхувала лобами двох радників з однієї галузі, а коли з’являлися дві різні думки, вирішувала самостійно. Однак, коли ми самі вірили у свою ідею, переконували і президентку.