Оскільки це доволі популярна книжка, припускаю, що багато хто знає її основну тематику - це виживання у концтаборі від імені Віктора Франкла/коментарі від нього ж з точки зору психології. Проте особисто для мене новим стало те, що автор детально описує кожну фазу перебування у концтаборі. Він розповідає про кожну окремо і за порядком, детально і на прикладі своєму/співкамерників, тому це читається цікаво і легко (наскільки це можливо). Фан факт: Віктор Франкл навіть будучи у концтаборі в Освенцимі проводив терапевтичні смолтоки зі співкамерниками про сенс життя і його пошук, що в окремих випадках дійсно допоміг людям витримати подальші знущання.

Основна думка, яку просуває Віктор Франкл протягом всієї книжки (висловлюся дуже стисло і своїми словами) - «Якщо ти знаєш сенс свого існування, у всіх аспектах життя тобі житиметься легше і зрозуміліше». Логотерапія є авторською працею Франкла і цікаво також те, що він на власному досвіді демонструє її ефективність. У концтаборі автор втратив перший нарис книжки «Основи логотерапії». Здавалося б, після цієї події його ментальний стан мав би підкоситися, бо ж праця, яка по суті була сенсом його життя, знищена. Проте саме тут автор віднаходить новий сенс життя, використовуючи власний підхід, а саме логотерапію. Тепер він доживе до звільнення з концтабору заради перевадання його «Основ логотерапії», доповненого, оновленого, вдосконаленого видання, яке він зможе доповнити історіями, які сталися з ним після знищення чернетки.

Книжка поділена на дві частини.
Перша - розповіді про свою буденність у табірному житті, опис кожної стадії психіки табірних вʼязнів + приклади з життя співкамерників. Ця частинка читається легко (знову ж таки, наскільки це можливо). З мінусів тут - цитування дАсТаЄвСкАвА та його цитата, яка негативно звучить для нас українців у теперішньому контексті, а саме - «Якось американка дорікнула мені: «Як ви досі можете писати німецькою, мовою Адольфа Гітлера?» У відповідь я запитав, чи має вона в кухні ножі, і коли вона відповіла ствердно, я удав жах і шок, вигукуючи: «Як ви досі можете використовувати ножі після того, як стільки вбивць заколювали і вбивали ними своїх жертв?» Вона припинила протестувати проти того, що я пишу німецькою.» 🙂
Друга частина - читається уже набагато складніше. Тут Франкл у міні форматі виклав основну ідею логотерапії, що її він заклав у перший нарис «Основи логотерапії». Насправді, читаючи цей фрагмент мені здавалося, що саме завдяки цьому уривку, книжка у якійсь мірі може позиціонуватися як мотиваційна. Автор стверджує - сенс життя є, просто необхідно навчитися його знаходити та пріоритезувати.

Дуже цікава книга. Читається на одному подисі.

Все дуже гарно.Книжка дуже гарної якості.Дуже якісно упакували .